Десять днів тому нарешті відбувся семінар у Києві який я довго планувала і який відкладався в силу різних причин. Вийшло кулуарно, народу було небагато, однак у цьому випадку спрацювало правило "головне не кількість а якість". Дискусія про столичні міста і кризу вийшла конструктивна (за цим посиланням можна знайти презентації зроблені під час семінару) і я впевнена ми всі (або хоча б більшість) дізналися багато цікавих фактів і трендів, як під час формальної, так і неформальної частини диспуту:-)
Скажу чесно я переживала - семінар англійською і відповідно велика частина українських дослідників автоматично відсікається, оскільки, як всім відомо, більшість наших науковців і дослідників не спік інгліш. Був би парадокс - міжнародний семінар в Україні із поляками, швейцарцями, росіянами, греками і латишами, але без українських дослідників... Але я дарма переживала, українські кадри були непогані, а презентація від представника органів влади на початку стимулювала жваву дискусію, яка була гарним ice breaker.
Маю декілька спостережень щодо вітчизняних науковців. Деякі мене засмутили ще до початку. Виявляється, для багатьох публікація тез у конференційному буклеті є більш важливою за саму презентацію результату своїх досліджень та можливість дискусії із колегами із різних країн. Для мене це дико, хоча я десь можу зрозуміти аспірантів, для яких апробація, особливо на "фінальній стадії" є важливою. Однак можна ж одним махом дві важливі речі зробити. Але де там. Навіть не цікаво прийти і презентувати. Є ще інша категорія - приходять, презентують і одразу звалюють - навіщо слухати інших?..
Але добре те, що все ж таки є багато колег яким цікаві не лише власні ivory towers, але й чим займаються колеги. При чому, як і в інших сферах, неформальні дискусії під час кава-брейків, обіду та вечері можуть стати більш цікавими і продуктивними, ніж формальні. Ось я і мій колега з Польщі - засновники дослідної мережі RSA щодо розвитку столичних міст у кризовий період - знайшли партнерів у Латвії, які готові прийняти третій семінар нашої мережі у наступному році. Це супер! При чому сталося це під час вечері, наприкінці довгого дня (до речі сама ідея створення мережі теж виникла під час вечері на іншій конференції:-)).
Так що я знову переконалася - ніколи не слід пропускати шанс особистого спілкування із однодумцями. Із цього завжди вийде щось гарне - нова ідея, новий проект, новий захід, новий партнер. Так що спілкуємося!
Пости по темі:
1. Посткризові (?) столиці і метрополії - варшавські дискусії
2. Посткризові економіки Європи
Показ дописів із міткою RSA network. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою RSA network. Показати всі дописи
7 листопада 2012 р.
9 травня 2012 р.
Семінар "Чотири роки кризи: як столичні міста управляють її наслідками"
Спільно із місцевими партнерами - Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ) - ми із Варшавськими колегами проводимо міжнародний семінар "Чотири роки кризи: як столичні міста управляють її наслідками" для експертів і дослідників, які займаються питаннями розвитку столичних міст, особливо у кризовий і посткризовий період.
Дата проведення семінару - 26 жовтня 2012, п'ятниця. Місце проведення - Київ, кампус КНЕУ на проспекті Перемоги біля метро Шулявська. Реєстрація учасників і подача тез - до 1 жовтня 2012. Робоча мова - англійська. Організаційний внесок складає 200 гривень або 20 Євро.
Враховуючи досить успішні результати проведення першого семінару мережі у Варшаві у вересні 2011 року, ми очікуємо значний інтерес серед наших колег зі Східної, Центральної і Західної Європи. Сподіваємося буде багато кейсів розвитку столичних міст світу за останні 4 роки, що минули від початку глобальної економічної кризи.
Більш детальна інформація (англійською) щодо питань, які розглядатимуться на семінарі, про цільову аудиторію та організаційні моменти можна прочитати за цим посиланням.
Зі всіма питаннями щодо семінару можна звертатися до мене.
Пости по темі:
1. Посткризові (?) столиці і метрополії - варшавські дискусії
2. Посткризові економіки Європи
24 вересня 2011 р.
Посткризові (?) столиці і метрополії - варшавські дискусії
Хвороби і подорожі залишають мало часу на блог, однак сподіваюся справи пішли на поправку:-) Вчора ми нарешті провели перший семінар нашої дослідницької мережі, яка цікавиться питаннями впливу кризи на столичні міста - у Варшавському університеті. Мої друзі і колеги із Єврорегу зробили чудову роботу, а учасники семінару завершили вдалу комбінацію.
Загалом доповіді були дуже різними - від розвитку (і падіння) фінансових центрів у центральносхідноєвропейських столицях, процесів метрополізації та субурбанізації, впливу кризи на рітейл та ландшафт міста до соціальної сегрегації та впливу кризи на міграцію у метрополіях та столицях. Найближчим часом на сайті нашої дослідницької мережі ми опублікуємо презентації учасників, також сподіваємося наступного року підготувати збірку найкращих статей і опублікувати їх тут, у Варшаві.
Загалом семінар почався із цілком слушного зауваження директора Єврорегу професора Гожелака про те, що криза незавершена і ми взагалі не знаємо де ми нині - у кризі, після неї чи перед ще більшою катастрофою. Тому оцінити її вплив на столиці дуже складно, особливо зважаючи на "люфт" у регіональній статистиці та неможливість оперувати даними після 2008-09 років.
Уряди країн та регіонів витратили значні кошти на стабілізаційні пакети у 2008-09 роках, нині таких грошей у більшості державних бюджетів немає, а ситуація може вимагати нових "рятувальних жилетів". Хоча у випадку нових країн-членів ЄС та їх столиць значні кошти зі структурних фондів у наступні 3 роки можуть дещо пом'якшити фінансові проблеми (це якщо євро та весь Європроект не завалиться...). Наприклад у Варшаві надходження зі структурних фондів ЄС складатимуть 10% від міського бюджету у 2011-13 роках. Подібні цифри можна спрогнозувати і у Будапешті, Софії чи Вільнюсі.
Однак для дійсно якісних змін, які б використали можливість кризи для глибоких реформ міської економіки, потрібно більш ніж кошти ЄС - потрібна політична воля, мобілізація та чітка пріоритезація заходів та інструментів, які у довгостроковій перспективі мають підвищити конкурентоспроможність міст, рівень їх економічного розвитку та соціальні стандарти.
Поки що ми маємо більше запитань ніж відповідей. Маємо надію, що до наступного семінару нашої мережі, який відбудеться у Києві наступного року, ми матимемо більше відповідей:-) Запрошуємо приєднатися до дискусії!
А я залишаюся у Варшаві ще на декілька днів - попереду конференція UNICA щодо ролі університетів у розвитку інноваційної економіки міст. Буду робити доповідь про Київ. І звичайно напишу про результати.
Пости по темі:
1. Книжкове рев'ю: Едвард Глейзер "Тріумф міста"
2. Міста можливостей
3. Чи можна зруйнувати місто рейтингом?
Загалом доповіді були дуже різними - від розвитку (і падіння) фінансових центрів у центральносхідноєвропейських столицях, процесів метрополізації та субурбанізації, впливу кризи на рітейл та ландшафт міста до соціальної сегрегації та впливу кризи на міграцію у метрополіях та столицях. Найближчим часом на сайті нашої дослідницької мережі ми опублікуємо презентації учасників, також сподіваємося наступного року підготувати збірку найкращих статей і опублікувати їх тут, у Варшаві.
Загалом семінар почався із цілком слушного зауваження директора Єврорегу професора Гожелака про те, що криза незавершена і ми взагалі не знаємо де ми нині - у кризі, після неї чи перед ще більшою катастрофою. Тому оцінити її вплив на столиці дуже складно, особливо зважаючи на "люфт" у регіональній статистиці та неможливість оперувати даними після 2008-09 років.
Уряди країн та регіонів витратили значні кошти на стабілізаційні пакети у 2008-09 роках, нині таких грошей у більшості державних бюджетів немає, а ситуація може вимагати нових "рятувальних жилетів". Хоча у випадку нових країн-членів ЄС та їх столиць значні кошти зі структурних фондів у наступні 3 роки можуть дещо пом'якшити фінансові проблеми (це якщо євро та весь Європроект не завалиться...). Наприклад у Варшаві надходження зі структурних фондів ЄС складатимуть 10% від міського бюджету у 2011-13 роках. Подібні цифри можна спрогнозувати і у Будапешті, Софії чи Вільнюсі.
Однак для дійсно якісних змін, які б використали можливість кризи для глибоких реформ міської економіки, потрібно більш ніж кошти ЄС - потрібна політична воля, мобілізація та чітка пріоритезація заходів та інструментів, які у довгостроковій перспективі мають підвищити конкурентоспроможність міст, рівень їх економічного розвитку та соціальні стандарти.
Поки що ми маємо більше запитань ніж відповідей. Маємо надію, що до наступного семінару нашої мережі, який відбудеться у Києві наступного року, ми матимемо більше відповідей:-) Запрошуємо приєднатися до дискусії!
А я залишаюся у Варшаві ще на декілька днів - попереду конференція UNICA щодо ролі університетів у розвитку інноваційної економіки міст. Буду робити доповідь про Київ. І звичайно напишу про результати.
Пости по темі:
1. Книжкове рев'ю: Едвард Глейзер "Тріумф міста"
2. Міста можливостей
3. Чи можна зруйнувати місто рейтингом?
8 вересня 2011 р.
Посткризові економіки Європи
У понеділок у Лондоні я відвідала цікавий семінар дослідної мережі "Фінанси, криза та пост-соціалізм - критична перспектива". І хоча ця тема не зовсім у руслі близьких моєму серцю інтересів, однак вона дуже цікава. Хоча б тому, що мої колеги по RSA вирішили започаткувати цікаву і нелегку справу - наблизити дві гілки економіко-географічних та економічних досліджень - географію фінансів та пост-соціалістичні трансформації. Мене географія фінансів ніколи сильно не цікавила, хоча слід визнати, що дослідження Даріуша Войцека із Оксфорда про просторове "тяжіння" фондових ринків, великих корпорацій та обслуговуючого консалтингового сектору в епоху супер-коннективності є дуже цікавим. Нещодавно вийшла його книга "Глобальні фондові ринки".
Мене більше цікавлять пост-соціалістичні трансформації - економічні, соціальні, суспільні. Про них на семінарі йшлося не так багато - фінанси нині рулять світом! Однак все одно було цікаво послухати деяких доповідачів із країн ЦСЄ, які окреслили особливості впливу кризи на регіон. Зокрема слід відмітити доповідь професора Гожелака із Варшавського університету, який розповів про останні тренди економічного зростання та політичні рішення у Центральній та Східній Європі, де виявляється все не так погано, особливо якщо порівнювати із Португалією, Грецією або Ірландією! Країни ЦСЄ за останні декілька кварталів демонстрували вищі темпи зростання, аніж "старі тигри" ЄС.
Хоча здається консенсусу учасникам досягти не вдалося (хоча я пропустила фінальну дискусію), бо одна група впевнена у відносній "неважливості" європейської периферії, чи то вона Східна, чи то Південна. Фінансові ринки перш за все орієнтуються на країни, які "гарантують" фінансову стабільність ЄС та євро зокрема - тобто перш за все Німеччину, а також Францію та Італію. Банкрутство Греції чи Португалії не буде смертельним, а ось відмова Німеччини "підписати" рахунки, які б врятували Євро, може спричинити гостре піке всього Європроекту.
Інша група наголошує на тому, що ситуація у країнах ЦСЄ, хоча і залежить від динаміки у Західній Європі, однак має декілька "сильних" рис, які гарантують відносну м'якість впливу кризи. Більш того, ситуація у кожній країні досить різна і нових членів ЄС не можна підводити під загальний знаменник. Так само, як не можна порівнювати корумповану та нереформовану Грецію із продуктивною однак перегрітою Ірландією, так само не можна порівнювати супер-просунуті та продуктивні Словенію та Естонію (які вже у Євро, до речі) із проблемними Болгарією чи Румунією.
Україна у цій системі координат майже відсутня, поки що - у пост-соціалістичному дискурсі мова йде в основному про нових членів ЄС та країни-кандидати. Однак це не означає, що цю сферу досліджень слід ігнорувати. Лише у порівнянні із іншими ми можемо краще побачити що спрацювало, а що ні у системі пост-кризової політики та економіки, які інструменти виявилися ефективними, а які не спрацювали, і за яких умов. Одне очевидно - подібний бенчмаркінг, навіть зі "слабаками" ЄС на східній переферії, говорить не на користь України.
Якщо польські колеги наголошують на тому, що вони прогавили можливості, які надала криза, і такі самі заголовки я читаю нині у британській пресі, то в Україні влада навіть не аналізувала можливості, які може принести криза. Вся "міць" нашого рятувального жилету була спрямована і до цього часу спрямовується на тушіння пожеж сьогоднішнього дня, про майбутнє за горизонтом 3-5 років ніхто не замислюється.
Тому як завжди, коли дивишся на графік економічного зростання у регіоні ЦСЄ за останні 20 років, то бачиш, що Україна на самому дні - у 2011 році (за прогнозами) рівень нашого ВВП становитиме 70% від базового рівня 1989 року. Для порівняння, найвищий показник зафіксовано у Польщі - більше 200%, у Білорусі є рекордні 180%, а у Росії, Латвії та Литви, які теж сильно постраждали від кризи, рівень ВВП становить більше 110% від базового року.
До речі, матеріали семінару мають розмістити на сайті дослідницької мережі за цією адресою. Якщо вам цікаво - слідкуйте за ресурсом.
А через пару тижнів я напишу як впливає криза на столиці Європи, за результатами експертного семінару у Варшаві.
Пости по темі:
1. Про дорогу економію або як не треба скорочувати державні витрати
2. Системна криза вимагає зміни системи управління
3. Інноваційний тиждень: Кризові інновації
4. Криза та її наслідки - погляд місцевих та регіональних органів влади Європи
Мене більше цікавлять пост-соціалістичні трансформації - економічні, соціальні, суспільні. Про них на семінарі йшлося не так багато - фінанси нині рулять світом! Однак все одно було цікаво послухати деяких доповідачів із країн ЦСЄ, які окреслили особливості впливу кризи на регіон. Зокрема слід відмітити доповідь професора Гожелака із Варшавського університету, який розповів про останні тренди економічного зростання та політичні рішення у Центральній та Східній Європі, де виявляється все не так погано, особливо якщо порівнювати із Португалією, Грецією або Ірландією! Країни ЦСЄ за останні декілька кварталів демонстрували вищі темпи зростання, аніж "старі тигри" ЄС.
Хоча здається консенсусу учасникам досягти не вдалося (хоча я пропустила фінальну дискусію), бо одна група впевнена у відносній "неважливості" європейської периферії, чи то вона Східна, чи то Південна. Фінансові ринки перш за все орієнтуються на країни, які "гарантують" фінансову стабільність ЄС та євро зокрема - тобто перш за все Німеччину, а також Францію та Італію. Банкрутство Греції чи Португалії не буде смертельним, а ось відмова Німеччини "підписати" рахунки, які б врятували Євро, може спричинити гостре піке всього Європроекту.
Інша група наголошує на тому, що ситуація у країнах ЦСЄ, хоча і залежить від динаміки у Західній Європі, однак має декілька "сильних" рис, які гарантують відносну м'якість впливу кризи. Більш того, ситуація у кожній країні досить різна і нових членів ЄС не можна підводити під загальний знаменник. Так само, як не можна порівнювати корумповану та нереформовану Грецію із продуктивною однак перегрітою Ірландією, так само не можна порівнювати супер-просунуті та продуктивні Словенію та Естонію (які вже у Євро, до речі) із проблемними Болгарією чи Румунією.
Україна у цій системі координат майже відсутня, поки що - у пост-соціалістичному дискурсі мова йде в основному про нових членів ЄС та країни-кандидати. Однак це не означає, що цю сферу досліджень слід ігнорувати. Лише у порівнянні із іншими ми можемо краще побачити що спрацювало, а що ні у системі пост-кризової політики та економіки, які інструменти виявилися ефективними, а які не спрацювали, і за яких умов. Одне очевидно - подібний бенчмаркінг, навіть зі "слабаками" ЄС на східній переферії, говорить не на користь України.
Якщо польські колеги наголошують на тому, що вони прогавили можливості, які надала криза, і такі самі заголовки я читаю нині у британській пресі, то в Україні влада навіть не аналізувала можливості, які може принести криза. Вся "міць" нашого рятувального жилету була спрямована і до цього часу спрямовується на тушіння пожеж сьогоднішнього дня, про майбутнє за горизонтом 3-5 років ніхто не замислюється.
Тому як завжди, коли дивишся на графік економічного зростання у регіоні ЦСЄ за останні 20 років, то бачиш, що Україна на самому дні - у 2011 році (за прогнозами) рівень нашого ВВП становитиме 70% від базового рівня 1989 року. Для порівняння, найвищий показник зафіксовано у Польщі - більше 200%, у Білорусі є рекордні 180%, а у Росії, Латвії та Литви, які теж сильно постраждали від кризи, рівень ВВП становить більше 110% від базового року.
До речі, матеріали семінару мають розмістити на сайті дослідницької мережі за цією адресою. Якщо вам цікаво - слідкуйте за ресурсом.
А через пару тижнів я напишу як впливає криза на столиці Європи, за результатами експертного семінару у Варшаві.
Пости по темі:
1. Про дорогу економію або як не треба скорочувати державні витрати
2. Системна криза вимагає зміни системи управління
3. Інноваційний тиждень: Кризові інновації
4. Криза та її наслідки - погляд місцевих та регіональних органів влади Європи
29 травня 2011 р.
Столичні міста - новий ресурс, новий семінар
Друзі і колеги, я вже писала про створення міжнародної дослідницької мережі, яка займається питаннями впливу кризи на розвиток столичних міст (за фінансової підтримки Regional Studies Association).
Ми визначилися із датою першого семінару у Варшаві - 23 вересня 2011. Він проходитиме у Варшавському університеті. Якщо у вас є бажання долучитися до нього, то пишіть нам. Деталі семінару - за цим посиланням.
Якщо немає змоги, то це не біда. Наступний семінар навесні 2012 ми плануємо організувати у Києві.
Також запрошую відвідати свіжеспечений і тому все ще зелененький блог мережі - http://capitalcitiesaftercrisis.blogspot.com/. Поступово там з'являтиметься все більше новин, публікацій та інформації, пов'язаної із розвитком столичних міст у світі. Так що заходьте!
Ми визначилися із датою першого семінару у Варшаві - 23 вересня 2011. Він проходитиме у Варшавському університеті. Якщо у вас є бажання долучитися до нього, то пишіть нам. Деталі семінару - за цим посиланням.
Якщо немає змоги, то це не біда. Наступний семінар навесні 2012 ми плануємо організувати у Києві.
Також запрошую відвідати свіжеспечений і тому все ще зелененький блог мережі - http://capitalcitiesaftercrisis.blogspot.com/. Поступово там з'являтиметься все більше новин, публікацій та інформації, пов'язаної із розвитком столичних міст у світі. Так що заходьте!
16 грудня 2010 р.
Regional Studies Association іде в Київ!
Друзі, у мене чудова новина!
Разом із Інститутом Euroreg Варшавського університету ми (Інститут місцевих і регіональних ініціатив у Києві) отримали грант Асоціації регіональних досліджень (Regional Studies Association, RSA), хоч і досить символічний за розміром, на організацію мережі експертів і дослідників, які цікавляться питаннями впливу кризи на розвиток столичних міст Європи та світу.
Мережа почне мобілізуватися на початку наступного року і попередньо функціонуватиме 2 роки.
В рамках мережі ми плануємо організувати два міжнародні семінари - у Варшаві восени 2011 року та Києві навесні 2012 року. Плюс ми організуємо окрему сесію на міжнародній конференції RSA у Ньюкаслі, Велика Британія, у квітні 2011 року.
У нашій мережі вже є експерти із десяти європейських країн і ми сподіваємося на зростання інтересу. Якщо ви займаєтеся питаннями розвитку великих міст, особливо столичних, або знаєте колег, які цим займаються, пишіть мені на omrinska@gmail.com і тоді ви зможете залишатися у курсі справ мережі постійно.
Ми також будемо зацікавлені співпрацювати із партнерами в рамках організації семінару у Києві (деталі - пізніше).
Обіцяю регулярно писати про новини мережі на Акцентах.
Разом із Інститутом Euroreg Варшавського університету ми (Інститут місцевих і регіональних ініціатив у Києві) отримали грант Асоціації регіональних досліджень (Regional Studies Association, RSA), хоч і досить символічний за розміром, на організацію мережі експертів і дослідників, які цікавляться питаннями впливу кризи на розвиток столичних міст Європи та світу.
Мережа почне мобілізуватися на початку наступного року і попередньо функціонуватиме 2 роки.
В рамках мережі ми плануємо організувати два міжнародні семінари - у Варшаві восени 2011 року та Києві навесні 2012 року. Плюс ми організуємо окрему сесію на міжнародній конференції RSA у Ньюкаслі, Велика Британія, у квітні 2011 року.
У нашій мережі вже є експерти із десяти європейських країн і ми сподіваємося на зростання інтересу. Якщо ви займаєтеся питаннями розвитку великих міст, особливо столичних, або знаєте колег, які цим займаються, пишіть мені на omrinska@gmail.com і тоді ви зможете залишатися у курсі справ мережі постійно.
Ми також будемо зацікавлені співпрацювати із партнерами в рамках організації семінару у Києві (деталі - пізніше).
Обіцяю регулярно писати про новини мережі на Акцентах.
Підписатися на:
Дописи (Atom)