Мої новини тижня

Минулого тижня життя потрохи набирало обертів, хоча я все ще на лікарняному. Тому новин не дуже багато, однак сподіваюся вони цікаві.

Минулого тижня газета Комментарии опублікувала рейтинг розвитку найбільших міст України. Розмір міста був обмежений кількістю населення у найменшому обласному центрі - Ужгороді - де проживає трохи більше 116 тисяч людей. П'ятірка лідерів виглядає наступним чином: Київ, Хмельницький, Севастополь, Тернопіль, Чернівці. Окрім Києва інші лідери - середнячки із порівняно високим рівнем "якості" життя, хоча їх конкурентні позиції в національній економіці є менш переконливими.

Як і до всяких рейтингів, до цього також слід ставитись обережно і пам'ятати, що він базується на вибірці критеріїв, які в основному характеризують демографічну та екологічну ситуацію, рівень розвитку міської інфраструктури, зайнятість і доходи населення, витрати населення і витрати міського бюджету. Тобто рейтинг має явний нахил до публічного сектору і бюджетних витрат, аніж до приватного сектору та якості бізнес-середовища. При іншому міксі показників - наприклад включенні блоку інновацій і досліджень, рівня освіти та навичок, ефективності інвестицій, продуктивності праці і т.д. - я впевнена що рейтинг 45-ти міст України виглядав би інакше, і Харкову не довелося б плентатися на 27-му місці... До речі, порівняно нещодавно я писала про інший рейтинг територій України.

Минулого тижня Львову пообіцяли передати "в управління" стратегію економічного розвитку міста, яка була розроблена Фондом "Ефективне Управління" та бостонською Monitor Group. Дворічний проект фінансований Фондом Ахметова підготував документ на основі найкращих іноземних прикладів, а також розробив практичні механізми впровадження. Тепер справа за мером Садовим і його командою реалізувати амбіційний план. Сподіваюся на відміну від десятків попередньо розроблених стратегій (також із залученням іноземних фахівців) ця стратегія нарешті запрацює і стане власністю міста, а не черговою гарною обгорткою для інвесторів.

Судячи з усього досвід Львова був позитивним для Фонду "Ефективне управління", оскільки замінивши консалтинг-партнера (на  Boston Consulting Group) вони всерйоз зайнялися стратегією Києва до 2025 року. Я вже писала, що цією стратегією вирішив зайнятися і Світовий Банк - сподіваюся вони це роблять в синхроні...

Тим часом ми всі зачекалися на наступний етап так голосно проголошеної адміністративної реформи. Влада обіцяла підготувати нові структури та штатні розклади реформованих міністерств протягом двох місяців. Пройшло чотири, а навколо - тиша. Хоча новини з передової не досить втішні. Наприклад, в розріз із попередніми оголошеннями, існує реальна можливість "повернення" функцій регіональної політики у лоно Міністерства економічного розвитку, звідки вони були експропрійовані буквально пару років тому на користь новоствореного Міністерства будівництва і регіонального розвитку. Непрозорий і майже засекречений процес підготовки і реалізації нинішньої адмінреформи в котрий раз підтвердив неефективність влади у проведенні масштабних реформ та викликає великі сумніви щодо її кінцевих результатів. Тим часом тисячі держслужбовців продовжують працювати "виконуючими обов'язки".

У Британії минулого тижня з'явився черговий звіт, який наголошує на реальній загрозі поглиблення регіональних диспропорцій (які і так є найбільшими в ЄС) в результаті проведення нинішніх реформ коаліційного уряду. The Smith Institute опублікував звіт "Rebalancing the economy: prospects for the North", який аналізує можливі наслідки пакету реформ для найменш розвинених регіонів Півночі Англії. А пакет величенький - від ліквідації всіх структур управління регіональним розвитком, включаючи АРР, скорочення державних витрат, суттєвого скорочення кадрів у держсекторі, до значного урізання грантів місцевим радам. Все це особливо боляче вдарить по депресивним регіона Півночі, які мають найвищу залежність від держсектору.

А ще я знайшла цікавий сайт про створення "мікро-громад" через міське планування та залучення місцевого населення (певний різновид партисипативного підходу). Насправді це сайт нової книги про "кишенькові громади" (pocket neighbourhoods), однак там є багато цікавої інформації, включаючи деякі кейси.

Для проведення експерименту я купила щойно видану книгу Едварда Глейзера "Тріумф міста". Як правило я не читаю книжки "прямо з пічки", а чекаю певний час (також з метою економії коштів, бо з часом вони дешевшають:-)). Однак цього разу не втрималась і піддалась спокусі, бо вже забагато фанфарних рев'ю книги. Скоро опублікую своє:-)

І на останок - ви могли побачити деякі зміни в структурі Регіональних Акцентів. З'явилися постійні розділи (контакти, про мене) і рубрики (книжкове рев'ю, місячні акценти), які будуть постійно наповнюватися новою інформацією. Також я планую розширити рубрики - найближчим часом з'явиться окрема сторінка експертної мережі "Криза і столичні міста". Сподіваюся нова структура полегшить пошук потрібної інформації. Так що слідкуйте!

Мої новини тижня

Повертаюся до традиції писати про цікаві новини у сфері моїх (сподіваюся і ваших також) інтересів.

На дворі весна (англійська) і голова іде обертом від нових ідей та проектів. Тому блукаючи нетом я виявила існування Національної мережі трансферту технологій при Міністерстві освіти та науки. Як людина, яка регулярно пише і читає про проблеми інноваційної складової економічного і соціального розвитку в Україні, я вже стомилася констатувати факт відсутності необхідної інфраструктури для коммерціалізації наукових розробок та скорочення дистанції між ідеєю та її практичним втіленням. Можливо тепер слід уважніше ставитися до наявної інфраструктури. Треба більше дізнатися про КПД цієї мережі. Буду слідкувати і ділитися з вами новинами по мірі їх виникнення.

Одночасно заглиблюючись у тему я також дізналася про існування Асоціації технологічних менеджерів і брокерів України - громадської організації, що об'єднує експертів та експертні організації, що працюють у сфері технологічного трансферту та створення інноваційної інфраструктури. Ця професія до речі знаходиться у моємо невеликому такому списочку "професій якими б я зайнялася у цьому житті якби не була так зайнята своєю роботою":-) До речі, Асоціація 10 березня організує у Києві конференцію з цікавою темою "Розвиток технологічної інфраструктури в Україні".

Останні пару тижнів я перебуваю у стані "внутрішнього обговорення" нового дослідження про стан розвитку Києва у (після)кризовий період. І дуже вже мені кортить вставити якісь прикольні ілюстрації, щоб фактаж був не таблично-діаграмним, а якимсь більш привабливим і динамічним. Звичайно мене мучать лаври Gapminder і я все думала, де б надибати на їх технологію у відкритому неті. І ось пару днів знайшла такий варіант і очам не повірила. Виявляєтья Google пару років тому викупив технологію софта у Gapminder і тепер нею може скористатися кожен у "експериментальній" лабораторії Google Public Data Explorer. Вгадайте, чим я буду займатися наступні пару тижнів?

А ще знайшла ось такий цікавий ресурс для нетворкінгу дослідників - Українські науковці у світі. Треба буде придивитися.

Ось такі мої новини.

Цікаві статті та книга про урбаністику, міське планування і якість життя в метрополіях

В останніх номерах журналу "Эксперт" я знайшла цікаву підбірку статей про стратегію розвитку міст, планування та якість життя у сучасних метрополіях. Росіяни міркують над проблемами своїх міст - недосконалістю їх середовища для життя і непривабливістю для інноваційних інвесторів - в контексті успіху різних міст світу.

Нам, українцям, такі роздуми теж дуже необхідні, а дії - ще більше.

Мені більш за все сподобались три статті:
 
1. Как сделать город пригодным для жизни - про вдалий досвід Барселони і Курітіби
2. Лучшие городские практики мира  - міжнародний калейдоскоп прикладів успішного розвитку міст у різних сферах
3. Город-вызов или город-сад? - чудова стаття про два найбільш вдалі варіанти розбудови наукового міста Сколково, що були подані на міжнародний конкурс. Мене звичайно більше приваблює французький варіант міста-саду. Сама живу в такому і мені це дуже подобається:-) Хоча голландський проект певно більш підходить для "надхнення" на інновації.

А про різні підходи до містопланування та приклади феноменальних успіхів або провалів тих чи інших концепцій (як то "сяюче місто" Лє Корбуазьє або ефект Більбао) гарно написав Вітольд Рибчинський, один із найбільш талановитих сучасних дослідників-урбаністів, у своїй останній книзі Makeshift Metropolis: Ideas About Cities. Дуже рекомендую і скоро напишу короткий огляд.

Почитати - останній номер Panorama Inforegio

Вийшло у світ останнє число Панорами - періодичного журналу Єврокомісії з питань регіональної політики. Він присвячений нещодавно опублікованому П'ятому Звіту Єднання (Fifth Cohesion Report), отож чудова нагода ознайомитись із його змістом якщо немає часу на повний документ. У номері багато карт і цікаві методологічні статті.

Прочитати англійську версію можна тут.

Чи варто обмежувати зростання міст?

На порталі журналу Economist протягом тижня відбувається цікава дискусія в реальному часі щодо необхідності обмеження зростання міст для покращення якості життя. Дуже цікаві протилежні точки зору представлені Полом Джеймсом з Австралії (за обмеження урбанізації) та Четаном Вайдья з Індії (проти). Всі читачі можуть прийняти участь в голосуванні та залишити коментар (хоча залишилось буквально пару годин відкритої дискусії). Результати дебатів опублікують у середу 19 січня.

Навіть якщо ви не встигнете прийняти активну участь все одно цікаво дізнатися про найсвіжіші думки про вплив урбанізації на життя планети і людей.

Я особисто навряд чи можу погодитись із тезою, що зростання міст варто обмежувати. По-перше, дуже мало доказів того, що це взагалі можливо (наприклад багаторічні намагання Франції придушити розростання Парижу та Британії наростити великі міста поза Лондоном не дуже результативні).

Однак варто розробляти стратегії управління містом, які б за умов зростання населення могли корегувати інфраструктуру та середовище міста таким чином, щоб життя у ньому не перетворилося на пекло, а сприяло продуктивній праці, гармонійному відпочинку та динамічному економічному зростанню (бо міста як правило заробляють левову частку національного доходу).

Одночасно завданням держави є створити гідні умови життя та роботи якщо не по всій території країни, то хоча б у більшості малих і середніх міст. Також слід налагодити ефективні транспортні зв'язки для маятникової міграції та зробити доступним по всій країні широкосмуговий інтернет для того, щоб робота людей прив'язаних до комп'ютерів (а таких зараз більшість) могла здійснюватися будь-де.

Нова кореляція від Gapminder - ВВП та енергоспоживання

Новини від мого фаворита Gapminder. Вони опублікували новий інтерактивний графік кореляції між ВВП на душу населення (ПКС USD із поправкою на інфляцію) та споживанням енергії на душу населення (вимірюється як еквівалент споживання кілограмів нафти на людину).

Україна у "неефективному" лівому куті зі споживанням енергії на рівні 2 953 кг на людину (як в Ізраїлі, Швейцарії та Ірландії) і ВВП на рівні 6,542 USD (як в Китаї, Домініканській Республіці, Алжирі та Еквадорі).

Це означає, що коефіцієнт витрат енегрії на одиницю ВВП складає 1:2. В Росії наприклад він скаладає 1:3, в Китаї - 1:4, в США - 1:5.5 а в Норвегії - 1:8.5. Є до чого підтягуватися...


Насолоджуйтеся анімацією за посиланням!

Про адміністративну реформу в Україні

Раніше цього року Україна прославилася масштабами свого держапарату, який суттєво збільшився після останніх президентських виборів. У часи великої фінансової скрути, коли більшість підприємств і громадян мають суттєво економити на власних витратах та інвестиціях, Уряд України обзавівся 7 віце-прем'єрами, а кожен міністр отримав від 5 до 9 (!) заступників.  Адміністрація президента теж суттєво збільшила свої масштаби.

Одночасно Україна "прославилася" своєю гендерною політикою, адже в уряді немає жодної жінки, бо за словами пана Азарова "тут їм не місце".


Нещодавні конституційні зміни, які ліквідували політичну реформу 2004 року, диктують нові умови існування держапарату і тому адміністративна реформа знову стала на часі.


Певно більшість з вас чула про рішучі наміри Президента та його уряду нарешті здійснити адміністративну реформу, яка б привела держапарат у відповідність до потреб сучасного суспільства, а також до можливостей держказни та до реєстру функцій сучасного уряду. Після прийняття закону "Про Кабінет Міністрів" у жовтні 2010 року Президент вже "підчистив" свою армію, однак потенціал для подальших скорочень залишається значним.

Обговорюються декілька варіантів реформи - в залежності від кількості органів влади та їх типу.  Для тих, хто цікавиться питаннями адмінреформи, пропоную почитати першоджерело із засадами запропонованої реформи - План модернізації державного управління, який розміщено на головній сторінці Головдержслужби України (посилання через банер у правій "полосі" сайту).

Залишається спостерігати за прогресом у реалізації реформ...

Криза і місцеві органи влади - конференція у Києві та публікації по темі

Асоціація міст України (АМУ) 3 грудня 2010 спільно із Радою Європи та Асоціацією фінансистів України проводитиме конференцію "Вплив світової фінансової кризи на діяльність органів місцевого самоврядування". Деталі за цим посиланням.

До речі, пару місяців тому я писала про результати опитування місцевих органів влади Європи (проведеного Радою Європейських муніципалітетів і регіонів) щодо впливу кризи на місцеву економіку та їх діяльність. Під час київської конференції презентуватимуть порівняно нове дослідження, цього разу від Ради Європи, за редакцією Кена Дейві. Український внесок у дану роботу зробили мої друзі із Фіско.

А якщо вас цікавить стан справ у інших країнах Центральної та Східної Європи, то можу порекомендувати чудову свіжу книгу Financial Crisis in Central and Eastern Europe: From Similarity to Diversity за редакцією Гжегожа Горжелака і Чор-Чінг Гок. Ціна на Амазоні нереальна, але якщо є бажання придбати дайте мені знати і я замовлю через авторів.

Обов'язково читати - новий звіт Єврокомісії про єднання у ЄС-27

Сьогодні DG Regio опублікувало довгоочікуваний П'ятий Звіт про економічне, соціальне та територіальне єднання в Євросоюзі. Фактично це моніторинг ефективності регіональної політики ЄС та 27 країн-членів за останні 3 роки - з часів публікації попереднього звіту у 2007 році.

Висновків багато. Головний - диспропорції між найбіднішими і найбагатшими регіонами ЄС продовжують скорочуватися (основна мета політики ЄС), однак найбагатші регіони залишаються найбільш конкурентними і тому перспективи їх розвитку виглядають більш певними, особливо у часи кризи та перспектив скорочення видатків на регіональну політику.

Єврокомісія пропонує ряд змін для покращення ефективності політики єднання - від концентрації ресурсів на меншій кількості пріоритетів, залежності фінансування проектів від ступеню відповідності пропозицій встановленим стандартам, до більш тісної координації регіональних, національних та наднаціональних політик та ресурсів. Також планується скорочення адміністративної та фінансової бюрократії в процесі реалізації проектів спрямованих на стимулювання місцевого і регіонального розвитку.

Насправді рекомендації не зовсім революційні, однак певний поступ все ж таки спостерігається. Головна теза - політика єднання ЄС (офіційна назва регіональної політики) має стати компліментарною до стратегії "Європа-2020", головною метою якої є прискорення економічного зростання ЄС за рахунок підвищення інноваційності та конкурентності економіки, а також ефективного використання трудових ресурсів. Тобто регіональні ініціативи мають працювати на досягнення основних пріоритетів загальноєвропейської стратегії економічного зростання.

Деяким експертам (наприклад мені) не дуже подобається таке "тісне" пакування двох політик із досить різними цілями, однак при розумному синтезі двох потоків можливо досягнути більш значних результатів через ефект синергії. Подивимось чи буде кінцевий підхід розумним:-)

Для тих, у кого немає часу на повний документ (156 Мб із картами та купою статистики) раджу почитати висновки.

І знову про майбутнє міст, і трохи про минуле:-)

Мене останнім часом накрила "урбаністична хвиля": мене як магнітом тягне до різних новин і досліджень про майбутнє і минуле міст. Хоча я вирішила, що найближчим часом мій фокус переключиться і на сільську місцевість, де можливостей для інновацій непочатий край!

Якщо говорити про майбутнє міст, то звичайно нещодавні дискусії про майбутнє Києва лише стимулюють пошуки досвіду і новин про те, що відбувається в інших країнах. Гарну збірку статей про майбутнє міст порівняно нещодавно опублікували у Financial Times, а ось останній Economist опублікував розгорнутий аналіз Smart systems, в тому числі міських. Це примушує серйозно замислитись над нашим урбан-українським майбутнім. А якщо у вас є велике бажання прийняти участь у дискусії щодо майбутнього міст із світлими головами із різних куточків світу, а також якщо у вас є ще більша сума грошей, то ви можете прийняти участь у конференції в Лондоні 'The Future of Cities 2011', що обговорюватиме різноманітні аспекти розвитку міст - від врядування і планування до фінансового сектору та інфраструктури. Захід проводить Chatham House з 28 лютого по 1 березня 2011.

А тепер трохи про минуле. Сьогодні я почала читати книгу засновника урбаністичної школи, що пропагувала створення нових "міст-садів" як протидію зростаючій концентрації населення у центрах великих міст та погіршенню умов їх проживання. Книгу Ебенезера Ховарда "Міста-сади завтрашнього дня" (1902) я позичила у місцевій бібліотеці, яка у свою чергу знаходиться у другому місті-саді Британії, що був побудований за планами Ховарда і де він провів останні роки свого життя. Я все ще ніяк не можу повірити своєму урбаністичному щастю - я тут зараз живу!

Книга дійсно захоплює і я скоро планую написати ревью. І взагалі я збираюся розширити ресурси блогу і почати більш систематичний огляд профлітератури у сфері регіонального і місцевого розвитку - не лише книжок, але й статей та аналітичних звітів. Якщо у вас є бажання написати щось про останню (або улюблену) книгу або у вас є власна публікація для реценції - пишіть і я буду рада опублікувати це на блозі.

До зустрічі.

Мої новини тижня

Кожен день дізнаєшся щось нове: щось цікаве, а щось ні, щось відлітає у простір, щось осідає у пам'яті, щось пізніше випливе у написаному, а щось ні. Я вирішила занотувати речі, які мене особливо вразили або порадували за останні сім днів. Самі вирішуйте чи це цікаво і корисно:-)

Я може бути останньою людиною, яка дізналася про TED (Technology, Entertainment, Design), а може ні. Я просто у захваті від різноманітних тем їх talks. Великі мислителі і "вершителі" сьогодення діляться абсолютно безкоштовно своїми ідеями та планами у рамках скромних 18-ти хвилин. Кожного тижня на сайті з'являються нові промови, яких вже більше семи сотень.

Інше моє технологічне відкриття цього тижня  - Gapminder - статистичний рай для фанатів і любителів, організація яка називає себе fact tank на відміну від таких звичних "think tank" та "do tank". Вони роблять фантастичні візуалізації глобальних та національних соціально-економічних трендів за останні пару століть. Моя улюблена на сьогоднішній день - демографічні тренди, пояснені за допомогою коробок Ikea:-) Знову ж таки, презентована на одній із конференцій TED.

Креативність - моя тема цього тижня. Тому я заглибилась у досвід проекту British Council Creative Cities про який я чула раніше, але ніколи детально не вивчала. Кількість і якість учасників проекту зростає - останні новини креативного урбаністичного планування із Москви. А якщо хтось хоче дізнатися про те, чим живе Москва, є ще одне відкриття тижня - онлайн видання The Village. Там можна дізнатися про всяку всячину - від ресторанів і квартир, до планів нового мера щодо "електронної мерії". До речі, мера у Москві не вибирають, а призначають. Судячи з усього це стає модно і у нас - реального мера Києва пана Попова ніхто не обирав, поки що...

А ще приємно, коли думки ідуть паралельно із думками колег і друзів. Останній продукт від Fisco ID щодо кризи державного управління у контексті економічної кризи у багато чому перекликається із моїм аналізом економічних та інституціональних викликів трансформаційних процесів в Україні для Світового Банку, який я сподіваюся буде скоро опубліковано.

Ось такий був тиждень. Попереду новий і ще цікавіший.

Назад, у майбутнє: нова економічна географія світу

Застарілі джерела теж іноді вимагають уваги, особливо коли першого разу їх лише трохи "просканував" і забув.

Я хотіла б повернутися до World Development Report 2009 (Звіт про світовий розвиток) Світового Банку, головною темою якого була нова економічна географія світу.  Нещодавно я знову мала можливість його почитати, а також послухати презентацію на тему нової економічної географії Росії, яка базувалася на звіті СБ дворічної давнини.

Світовий Банк приділяє досить велику увагу  процесам, які на його думку маюсь сприяти більш успішному та стійкому розвитку країн світу - від найрозвиненіших до найбідніших - щільність розселення та економічної діяльності, концентрація економічної діяльності і скорочення відстаней між економічними агентами, демонтаж перешкод на шляху вільного руху товарів, капіталів і людей. Навіть головний лозунг звіту звучить як "Розвиток у 3D - Density, Distance and Division (щільність, відстань, розділ).

Успіх на думку економістів СБ полягає у більш раціональному використанні ресурсів і більш функціональному розташуванні виробничих і невиробничих потужностей - у розвиваючихся країнах вони занадто "розпорошені" і тому ефект від агломерування дуже незначний. Рекомендації у російському звіті теж були подібними - сконцентрувати людські та інші ресурси на більш компактних територіях, пріоритетно розвивати Москву та декілька інших великих міст, які мають стати локомотивами економічного прориву Росії. Однак важко не побачити однобічність у даному аналізі стану речей - просторове розміщення населення і його економічної діяльності підпорядковується не лише економічним законам, але й соціальним, історичним, а також політичним пріоритетам. Велика концентрація економічної активності, яка спрацювала в одній країні (Японія, Канада, Австралія) не обов'язково призведе до успіху в іншій, бо первинні умови розвитку є дуже різними. Більш того, надмірна концентрація часто призводить до перегріву та перевантаження системи, коли втрати від нагромадженння перевищують вигоди.

Висновок один - простий і складний одночасно - просторове розміщення і стимулювання регіонального розвитку країни має відповідати пріоритетам довгострокового розвитку держави, базуватися на наявних факторах і умовах, та враховувати реалії глобальної економіки. Екстраполяція успіху з іншого географічного регіону або відрізку часу може бути гарною теоретичною вправою, але на практиці принесе не стільки користі, скільки шкоди.

Ось такі короткі роздуми навіяні звітом, який я дуже рекомендую всім фанатам економічної географії та світової економіки і не лише:-) Англійський текст можна завантажити безкоштовно тут А скорочену версію російською мовою ви знайдете тут.

Цікава стаття на Економічній Правді

Дійсно цікава стаття Марка Олівенського, хоча не зовсім можу погодитися із аргументацією та пропозиціями. Тому залишила коментар:-)

Стаття Володимира Нудельмана на Українській Правді

Важко не погодитись...

Шукаємо молоді таланти

Цього тижня я отримала перший випуск нового видання Regional Studies Association - Regional Insights. Це журнал, який було започатковано з метою стимулювання надходження "свіжої крові" у сферу досліджень місцевого і регіонального розвитку і політики. Основна мета журналу - надати можливість опублікувати результати досліджень молодих науковців та практиків, які знаходяться на початку своєї кар'єри.

У першому журналі можна прочитати про особливості індустріальної політики Індонезії та Китаю, про співвідношення між сільським та міським плануванням у Латвії, про розкол Бельгії та багато іншого. До того ж у кожному випуску публікується стаття-практикум на певну тему. Цього разу Девід Мессі дає вам сім "підказок" як написати статтю, щоб її опублікували.

Отже, якщо у вас є на приміті талановиті магістри, аспіранти чи експерти-практики, які можуть вільно викласти свої ідеї англійською мовою (або ви самі і є таким молодим спеціалістом), рекомендуйте їм надсилати свої ідеї до редакції за такими адресами beatrix.haselsberger@tuwien.ac.at або p.benneworth@mb.utwente.nl.

Редколегія обіцяє підтримку та експертний супровід у процесі підготовки статті до публікації.

Інноваційний тиждень: Підсумки

Цього тижня Регіональні Акценти намагалися зацікавити вас різними аспектами інноваційного розвитку у світі.

Ви могли дізнатися про досвід Росії у побудові нової Силіконової долини, а також про феноменальний успіх існуючої індійської Силіконової долини у Бангалорі. Якщо ви цікавитесь інноваціями на регіональному та місцевому рівні, а також яким чином вони можуть допомогти у подоланні соціально-економічних проблем та скороченні просторових диспропорцій, то вас міг зацікавити пост про наукові міста, а також публікація про світовий та британський досвід у створенні та розвитку Science cities.

Цікавими були новини про прогрес (та його відсутність) у створенні інноваційної економіки ЄС, що має амбіції стати найбільш конкурентною у світі, а також рекомендації ОЕСР щодо створення необхідної регуляторної бази та сприятливого середовища для стимулювання інновацій у кризовий період.

Якщо ви бажаєте дізнатися більше про досягнення і прорахунки ЄС у створенні більш конкурентоспроможної економіки, то запрошую вас почитати аналітичну публікацію про структурні економічні зміни у ЄС, написану мною та двома колегами у 2008 році (англійською).

Наступний тиждень ми плануємо присвятити спорту, а точніше ролі та впливу великих спортивних заходів на розвиток місцевої та національної економіки. Дана тема є особливо актуальною по закінченні Чемпіонату світу 2010 у ПАР та у контексті підготовки України до Євро-2012.

Інноваційний тиждень: Кризові інновації

Однією з головних тем останнього числа Обзервера ОЕСР (OECD Observer) є роль інновацій на різних етапах економічного циклу.

Аналізуючи приклади корпоративних та урядових інноваційних проривів, експерти ОЕСР дійшли висновку, що у кризовій ситуації виграють ті, хто роблять ставки на нові підходи до традиційних проблем. Наприклад більше половини компаній у списку Форбс-500 2009-го року почали свою діяльність у період рецесії.

Більш того, із кризи швидше виходять ті економіки, які, ризикуючи втратити "комфортабельні позиції", шукають нові двигуни прогресу та економічного зростання. Звідси і рекомендації в Інноваційній стратегії ОЕСР державам-членам - удосконалити систему врядування та створити сприятливі умови для виникнення та розвитку різних типів інновацій (включаючи управлінські).

Здавалося б, нічого нового, шумпетеріанський підхід до "творчого деструктизму" в період кризи. Однак деяким країнам потрібно знову і знову посилати ці "меседжі" для того, щоб вони зрозуміли необхідність реформування структури економіки та запровадження нової економічної політики задля підвищення конкурентоспроможності. Шкода що Україна не є членом ОЕСР...

У журналі також аналізується роль податкової системи у стимулюванні інновацй, корпоративні соціальні інновації, дослідження у сфері нових матеріалів (нанотехнології), транспортні інновації та інше. Одним словом гарне чтиво!

Для тих, хто цікавиться Великобританією

Хотіла поділитися одним корисним джерелом інформації - журнал Regeneration&Renewal (видається англійською) є передовим представником британської trade press у сфері регіонального і місцевого розвитку, урбаністики, транспорту, зайнятості, локальних інновацій та ін пов'язаних питань. Він виходить два рази на місяць у паперовому вигляді, але у них також є онлайн версія, де звичайно доступ до статей вужчий, однак є багато корисної інформації, документів, посилань, архів та ін. R&R є одним з головних майданчиків обміну думками, інформацією, новинами, тендерами, конференціями, вакансіями та іншою корисною інформацією для експертів, практиків та академіків у даній сфері. Він також організує один з найбільш важливих заходів - щорічний Форум Відродження (Регенерації).

Шкода, що в Україні поки що відсутні такі речі...

Цікавий блог

Я сьогодні знайшла дуже цікавий блог коли шукала інформацію про чинники соціально-економічної сегрегації. Автор мешкає у Торонто, тому контекст і багато посилань в основному канадські або американські. Однак відічувається "глибина і широта" знань та інтересів, тому у постах є маса цікавих посилань та джерел для подальших досліджень.

Буде цікаво всім, хто цікавиться питаннями місцевого економічного розвитку, розвитку місцевих громад, джентрифікації, соціального капіталу.