Показ дописів із міткою стратегічне планування. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою стратегічне планування. Показати всі дописи

23 серпня 2011 р.

Відкритий лист Голові КМДА Олександру Попову щодо Стратегії розвитку Києва до 2025 року - приєднуйтеся!


Голові Київської Міської Державної Адміністрації
Попову О. П.

ЗАПРОШЕННЯ ДО ВІДКРИТОГО ДІАЛОГУ
із представниками громади Києва, діячами культури, журналістами, експертами, представниками інтелектуальної сфери, громадянами України

Шановний Олександре Павловичу!

Звертаємося до Вас з приводу процесу публічного обговорення Стратегії Розвитку Києва до 2025 року, проект якої було опубліковано на офіційному сайті КМДА 31 травня 2011 року.

Початок роботи над Стратегією, яка має на меті створення комплексної платформи для поступового перетворення столиці на сучасне місто із високими стандартами життя та сприятливими умовами для розвитку конкурентної економіки, безумовно є важливим кроком.

Наразі презентований Проект Стратегії отримав широкий суспільний резонанс та стимулював початок громадської дискусії щодо майбутнього Києва в конструктивному напрямку. Багато із запланованого розробниками Проекту Стратегії відображає прагнення громади перетворити Київ на конкурентне та комфортне місто світового масштабу із унікальними рисами.

На жаль, автори та розробники надали мало часу на громадське обговорення цього важливого для розвитку міста документу. Крім того, час обговорення збігся із періодом відпочинку більшості киян. Онлайн та телефонний зворотній зв'язок з мешканцями міста, кількість та формат публічних обговорень, які проводяться протягом літніх місяців, на нашу думку є недостатніми. Існуючі канали спілкування дають можливість реагувати на дуже конкретні «щоденні» потреби городян, однак не дозволяють експертній громаді Києва проводити відкритий діалог із командою розробників щодо системних недоліків документу.

Ми віримо, що Київ гідний отримати більш конкретний та амбітний «путівник» розвитку на найближчі 15 років. Тому ми пропонуємо дещо змінити динаміку і формат громадського обговорення Проекту Стратегії, для того щоб повною мірою врахувати побажання громади міста, зокрема думку експертних громадських об’єднань. Ми вважаємо, що це може покласти початок довгостроковому партнерства між владою та громадою міста на етапі реалізації Стратегії.
  
Зокрема ми пропонуємо:
-       організувати Відкритий Форум для обговорення стратегії, під час якого не влада міста, а громада буде відігравати роль лідера – визначати формат заходу, перелік доповідачів та дискусантів, організовувати дискусію у залі та у соціальних мережах;
-       провести цикл більш масштабних однак конкретних, тематичних громадських та професійних обговорень в контексті схеми «бачення-місія-бренд-стратегія-генплан-операційні програми» з метою визначення більш амбітних цілей Стратегії;
-       залучити до публічної дискусії ширше коло відомих фахівців та громадських діячів, які здатні запропонувати конкретні проекти (в тому числі інвестиційні) за кожним із пріоритетів Стратегії, зокрема у сфері туризму, містобудування та архітектури, медицини, освіти і науки, культури, бізнес-середовища, іміджу та бренду та ін.;
-       продовжити термін обговорення та фіналізації тексту «Стратегії Розвитку Києва до 2025 року» до 31 жовтня 2011 року.

Проведення вищезгаданих заходів має стати підґрунтям для появи вдосконаленого стратегічного документу, який:
-       враховуватиме потреби різних партнерів — громади міста, представників вітчизняного  та закордонного бізнесу, науки, освіти, культури, туристів та ін.;
-       відповідатиме світовим стандартам і трендам у сфері конкурентного і сталого розвитку міст;
-       згуртує громаду Києва навколо обраних пріоритетів розвитку міста та допоможе створити дієвий механізм участі громади у реалізації та моніторингу ефективності Стратегії протягом наступних 15-ти років;
-       акцентуватиме увагу на стратегічних перевагах та амбіціях міста в контексті глобальної економічної системи, в якій Київ має зайняти гідне місце.

Наша ініціативна група готова брати активну участь в організації процесу публічного обговорення проекту Стратегії Розвитку Києва до 2025 року, сприяти залученню лідерів громадськості, а також виступити модератором Відкритого Форуму та інших публічних заходів у вересні-жовтні 2011 р.

У «Додатку до цього листа ви знайдете підбірку заяв та коментарів представників експертної громади Києва стосовно змісту та процесу впровадження Стратегії Розвитку Києва до 2025 року, а також у «Додатку 2» теми для обговорення в рамках Відкритих Форумів із киянами. Ми сподіваємося вони продемонструють наш рівень зацікавленості та бажання співпраці із владою.

Саме зараз, коли стосунки влади і суспільства є дещо напруженими і подекуди викликають незадоволення у громади Києва, надзвичайно важливо організувати конструктивний Відкритий Діалог із лідерами громадської думки. Ми щиро сподіваємося на Ваше бажання піти на зустріч закликам активних кіл громади Києва та перетворити процес розробки та впровадження Стратегії Києва на дійсно продуктивну і двосторонню співпрацю громади та влади.

З повагою,


Мрінська Ольга
Колесніков Костянтин
Помазан Роман
Жданова Тетяна
Валенса Ганна
Пекар Валерій
Пастєрніков Євген



Додаток 1. Зворотній зв'язок киян до «Проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року»

"Стратегия развития Киева до 2025 года" подготовлена профессионально и отвечает на многие проблемные вопросы сегодняшнего дня. Но есть три пункта, на которые нет ответа:
1.    Непонятно "лицо" Киева. На чём акцент? В чём смысл жить в Киеве? Что уникального даёт Киев Миру?...
2.    Насколько киевляне будут счастливы, живя в новом Киеве? Вопрос не риторический. На этой неделе Генеральная ассамблея ООН приняла юридически не обязывающую резолюцию, согласно которой счастье должно стать «показателем развития страны". Предлагаю подумать, как применить это знание для Киева.
3.    Как организована жизнь киевлян в собственных многоквартирных домах? Кто, как и за какое время до 2025 г. берёт на себя ответственность эффективного управления жилым фондом, его обслуживанием и придомовыми территориями?                                                              
Возникшие вопросы требуют дополнительного обсуждения, принятия решений и дополнений к "Стратегии развития".
Владимир Чеповой
www.chepovoy.com

«Якщо влада зацікавлена у сильній стратегії для міста - вона має бути зацікавлена у залученні до розробки сильних і креативних городян»
Ярослав Ведмідь, піарник, подорожувальник, сноубордер

 «Мне понравилась стратегия Киева. Хорошо описано, толковый анализ. Это основа, фокус. Без неё нет понимания, что делать, куда и как идти. Но написать – это 2%. Теперь – вопрос реализации. Это самый больной вопрос в нашей стране, упирающийся в первую очередь в кадры. Кто и каким образом будет реализовывать стратегию? Возможно, стоит перенять позитивный опыт Грузии в этом вопросе.
Как говорил один нобелевский лауреат «Не важно, хорошая стратегия или плохая. Надо, чтобы в неё поверили». Надо привлечь к реализации стратегии самых активных киевлян. Их всего 2-3%, но найдите способ заинтересовать их, и они свернут горы».
Ваче Давтян, «Промкабель-электрика»


«Проект Стратегії Розвитку Києва до 2025 за формою та суттю є позитивним, однак має декілька системних недоліків. По-перше у ньому громада Києва є стороннім спостерігачем або пасивним «об’єктом» дій влади. Натомість вона має стати рівним партнером у реалізації. По-друге не слід покладатися лише на великих інвесторів – у Києві є тисячі МСП, які готові вкладати гроші та інтелект у розвиток столиці. По-третє, пріоритети стратегії неамбітні і реакційні, бо екстраполюються тенденції розвитку минулих років до 2025 р. Вона має бути проактивною, визначати дійсно амбітні цілі і пропонувати системний план реалізації та ресурсного забезпечення.  По-четверте, структура реалізації стратегії має проблему із «логічним» ланцюгом. Цілі і сильні сторони не знаходять свого втілення у завданнях і діях. Це зокрема стосується інтелектуального потенціалу столиці. Більш розгорнуті коментарі можна прочитати тут
Ольга Мрінська, дослідник, консультант, блогер



«Я прочитав перші 6 сторінок і не побачив участі людей у розвитку міста. Напрямки розвитку прийнятні, декларації зрозумілі. Але це все – не для людей, а для інвесторів написано... Треба додати щось типу "Проведення щоквартальних зустрічей з активно діючими громадськими об'єднаннями".

«Я рада, что у Киева будет стратегия. Но нам нужно более вдохновляющее Видение. Вы же были в Европе, в Москве, Питере, и понимаете, как безнадежно мы отстали в экономике, инновациях и даже туризме. Пока Киеву еще есть чем привлекать, надо действовать. Бизнес-инкубаторы  – это хорошо, но у нас недостаточно развит предпринимательский дух. Поддержите молодых предпринимателей – эти инициативы уже есть – это TEDx, HUB. Музеи – хорошо. Но кто в них будет ходить? Давайте поддержим «ГогольФест» и таких как Троицкий – они приведут туристов и людей в музеи и создадут новые культурные проекты. Давайте инвестировать в культуру общения, в молодежь, которая через 15 лет и будет определять лицо города; в уважение к бизнесу; в культуру сервиса, в чистоту улиц, наконец. Все это реально -  мы, киевляне, это умеем! Главное – УМОУСТРОЕНИЕ горожан. Работать с этим гораздо сложнее, чем строить, но на порядки дешевле и эффективнее. Подробнее здесь»
Татьяна Жданова, «ВикиСитиНомика» (проект «Бренд города – дело горожан»)


На мою думку, стратегія розвитку Києва має базуватися на більш ретельних дослідженнях існуючої ситуації та потенціальних можливостей за допомогою не тільки SWOT, але й PEST, EPISTEL, які враховують оцінку екології та економіки. Структура Стратегії має спочатку описувати аналітичні дані - й тільки потім кроки вирішення проблем, а не навпаки. Вирішення проблем має бути зосередженим на трьох основних трендах: КИЇВ - СТАЛЕ МІСТО, КИЇВ - ПРИВАБЛИВЕ МІСТО, КИЇВ - ЗРУЧНЕ МІСТО. Програми мають базуватися на вже втілених рішеннях в інших містах та сталих рішеннях. Стратегія має бути вектором розвитку й бути розрахована на більш ніж 13 років. До того ж Стратегія має передбачати розвиток  Київської агломерації, й навіть конурбації. Поліцентрична агломерація має призвести до адміністративно-територіального втілення Столичного округу, поділеного на міста - центри діяльності (50-150 тис. чол.) та громади (3 - 10 тис. чол.). Детально: http://bablowsky.com/ru_index.html?page=page_ru/pro_37.html ; http://www.slideshare.net/RomanPomazan/kyiv-strategy-mark.
                                                                                                       Архітектор-урбаніст Роман Помазан


«Чем Киев отличается в лучшую сторону от других городов/столиц? Город имеет обширную зеленую зону вдоль Днепра. Это преимущество должно лечь в основу формирования стратегии столицы. Представленные городской властью стратегические инициативы требуют не «длительных сроков и многомиллионных инвестиций», а инновационного подхода. Киев должен развиваться по принципам устойчивого развития территорий, чтобы быть комфортным и выгодным для жителей, туристов и бизнеса, учась на лучших мировых примерах развития городов (более подробно о моих комментариях здесь и здесь)».

Константин Колесников, маркетолог


Додаток 2.  Теми для обговорення в рамках Відкритих Форумів з киянами

  1. Бачення майбутнього розвитку Києва. Цінності киян в контексті Стратегії.
     2. Глобальний контекст: сучасні підходи до розвитку і планування міст у світі. Чим цей            досвід може бути корисним для Києва. 
        3.  Місто для життя: якість житла і публічного простору. Як зробити життя у місті             
             комфортним для сімей із дітьми, молоді, пенсіонерів та людей із вадами розвитку.
      
    1. Київ культурний, а не Київ музейний. Як створити у місті середовище, яке б стимулювало відкриту культуру спілкування, креативності та естетики.
         5. Якість життя у місті: допоможи собі сам. Чому важлива зміна поведінки громади по                  відношенню до власного здоров’я та навколишнього середовища. Як разом покращити    
             рівень розвитку медицини та екологічних програм. 
      
    1. Kyiv Ltd: що може зробити місто для бізнесу і що може бізнес зробити для міста 
    1. Київ інноваційний: як підтримати розвиток освіти, науки та досліджень щоби вони стали потужними ресурсами розвитку міста 
    1. Соціальний капітал Києва: як його оцінити і використати. Моделі співпраці із недержавними і волонтерськими організаціями, шляхи стимулювання доброчинності та самоорганізації населення у різних сферах життя міста 
    1. Welcome to Kyiv. Як змінити місто, щоби воно стало дійсно привабливим туристичним центром для українців та іноземців. 
    1. Бренд Києва. Як слід організувати процес маркетингу міста щоби досягти ефекту «впізнаваємості» у міжнародному масштабі.
    ЩОБИ ПРИЄДНАТИСЯ ДО ВІДКРИТОГО ЛИСТА БУДЬ ЛАСКА ПЕРЕЙДІТЬ ПО ЦЬОМУ ЛІНКУ І ЗАЛИШТЕ СВОЄ ІМ'Я ТА КОМЕНТАРІ, ЯКЩО ТАКІ Є. ДЯКУЄМО!

    10 серпня 2011 р.

    Офіційні коментарі до Стратегії Києва-2025

    Я закінчила роботу над документом, який піде у КМДА. Це мої особисті коментарі та пропозиції до проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Він базується на моїх попередніх публікаціях на Регіональних Акцентах, однак включає більш конкретні рекомендації щодо того, що слід змінити.

    По цьому посиланню можна прочитати повний текст.

    Якщо у вас є бажання підписати "відкритий лист" експертної громади Києва до пана Попова щодо процесу обговорення Стратегії та її реалізації, то відгукніться до 17 серпня! Пишіть мені і я розкажу про формат і процес.

    Пости по темі:
    1. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 1: Для кого?
    2. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 2: Нам дихають у спину?
    3. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 3: Інноваційна трагедія
    4. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 4: Інвестиції без підприємництва
    5. Київ парникового періоду 

    2 серпня 2011 р.

    Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 4: Інвестиції без підприємництва

    Продовжую аналіз проекту Стратегії Розвитку Києва до 2025 року (К-2025). Попередні три частини можна почитати по лінкам в кінці цього посту.

    На відміну від деяких коментаторів проекту К-2025 я не вважаю, що головним пріоритетом для розвитку Києва має стати "гармонійний життєвий простір" у сенсі де жити, що їсти і пити, якість шкіл, лікарень, об'єктів соціальної та інженерної інфрастурктури, парків, театрів, магазинів, дорог, метро і т.д. Це дуже важливо - бо це скелет міста. А як же із його серцем і судинами?  Із чого взагалі складається наше гармонійне життя? Всі перелічені моменти плюс один елемент, який для більшості з нас означає левову частку нашого життя - це робота!

    Місто має бути комфортним місцем роботи та професійної самореалізації для мільйонів киян та приїжджих. І якщо із держсектором все зрозуміло - у Києві завжди буде доста держслужбовців центральних (та місцевих) органів влади, лікарів, вчителів та соцпрацівників - то із бізнесом не все так однозначно. Київ має більший потенціал приватного підприємництва, який на жаль сьогодні не використовується. К-2025 не дає багато варіантів розвитку подій. Єдиний сильний аргумент - це "Зроблено у Києві".

    Але скажіть мені, ви, споживачі всього що "зроблено в Китаї", чи це дійсно важливо? Ви знаєте що виробляють в Сінгапурі? А Буенос-Айресі? А Нью-Йорку? Їх "продукти" нематеріальні, бо вже пару десятиліть як розвинені і не дуже країни отримують левову частку ВВП і доходів від сфери послуг. Більш того, конкурентні компанції мають довгі і глобальні виробничі "ланцюги" і тому у будь-якому складному продукті - від машини до лептопа - є деталі із десятків країн.

    Місто має бути економічно доцільним і привабливим для підприємців, великих і малих, інакше вони досить легко можуть змінити "прописку". І тоді податки - головне джерело власних доходів Києва, - а також робочі місця, будуть танути на наших очах.

    І ось у цьому місці мене не влаштовує підхід К-2025 до розвитку бізнес-середовища міста. Вона як мантру повторює "сприяння інвестиціям", "залучення інвесторів", "розвиток конкурентних кластерів". А хто такі інвестори? Що означає кластер в українських реаліях (це слово занадто часто вживається і у більшості випадків - не по темі). І чим відрізняється інвестиційний клімат від бізнес-клімату?

    Інвестори це не лише банки, фінустанови, великі корпорації - українські чи іноземні. Це всі без виключення компанії та підприємці міста. А бізнес-клімат є поняттям ширшим, адже інвестування це лише елемент "бізнес-циклу" і для успішного досягнення кінцевих результатів (певного рівня прибутковості, частки ринку і т.д.) потрібно більш ніж чітке законодавство, прозора і справедлива судова система, захист прав власності. Потрібні інструменти підтримки бізнесу на різних стадіях розвитку: практично орієнтовані і кваліфіковані кадри, спеціальні програми по перекваліфікації, бізнес-інкубатори, система допомоги у пошуку інвесторів, центри трансферту технологій, дієві бізнес-форуми (до речі у львівській стратегії по підвищенню конкурентоспроможності, яку також підготували за підтиримки Фонду "Ефективне Управління", є рекомендація по створенню інституційного механізму співпраці міськради і бізнесу).

     І взагалі, як визначити який сценарій інвестування більше підходить місту? Візьмемо два варіанти:
    1) 1000 малих підприємств проінвестують 10000 гривень кожен
    2) прийде один великий "зовнішній" інвестор і вкладе пару мільйонів гривень

    Перший варіант є більш конструктивним і перспективним для міста, адже тоді ми маємо не просто велику знамениту корпорацію, перед якою місто готово стелитися червоним килимком і робити безглузді компроміси які шкодять її зовнішньому вигляду, якості життя, ринку праці, доступу до товарів і послуг тощо. Ми маємо середовище готових до розвитку компаній, яке працюватиме за ефектом мультиплікатора - адже зростання одного бізнесу це можливості розвитку для багатьох інших. І навпаки. Більш того, "доморощеним" компаніям небайдуже що стане з їх вулицями, парками, дитсадками і дорогами - бо тут живуть їх діти.

    Це абсолютно не означає що я проти великих інвесторів під будь-яким прапором. Просто має існувати рівновага. Не слід фанатично ганяти по світу за "зірковими" інвесторами при цьому абсолютно нехтуючи потенціалом місцевих компаній. Також не слід займатися економічним націоналізмом - ця компанія краща, бо вона українська. Це лише ознака недалекоглядності і слабкості конкурентного середовища країни чи регіону.

    Орієнтація лише на зовнішніх інвесторів контрпродуктивна за сучасної моделі економічного розвитку. Вони легко приходять, але й легко йдуть - згадайте 2008-й рік. Більш того, іноземні інвестори будуть підозріло ставитись до міста, де активність  місцевих компаній незначна, бо це вірна ознака того, що із системою щось не так. А це означає, що слід перестрахуватися і це автоматично піднімає вартість інвестицій.

    Якщо ми дійсно хочемо мати конкурентну економіку, то нам слід перш за все інвестувати у киян і київські (українські) компанії, щоб вони потім інвестували у розвиток міста. І це мають бути не лише Авіанти, Фармаки чи Оболоні - це мають бути сотні і тисячі невеликих і середніх компаній, які можливо колись стануть Wipro, Skype або Twitter.

    Фрази (і я сподіваюся подальші дії) із проекту К-2025 "залучення найкращих компаній і людських ресурсів" слід міняти на "сприяння зростанню малих компаній у середні, а середніх - у великі", "створення умов для підприємництва і приватної ініціативи". Ми маємо не лише будувати нові бізнес-центри по периметру міста - ми маємо заохочувати людей створювати власний бізнес і вкладати у нього інтеллект та гроші. А при нинішній регуляторній базі це м'яко кажучи складно.  

    К-2025 повинна містити заходи спрямовані на покращення бізнес-клімату для місцевих і "приїжджих" компаній без дискримінації. А це означає:
    1. Створення працюючої інтегрованої системи одного вікна не лише для реєстрації, але й для щоденної діяльності компаній (включаючи всю дозвільну, податкову, юридичну платформи).
    2. Створення механізмів для підтримки компаній у розвитку навичок та вмінь для подальшого росту (створення центрів підтримки підприємництва)
    3. Стимулювання інноваційно активних видів діяльності через створення бізнес-інкубаторів та центрів трансферту технологій
    4. Максимальне залучення місцевих компаній для задоволення потреб державного сектору (використання вітчизняних технологій, матеріалів і інтеллекту)
    5. Створення фінансових інструментів для підтримки компаній, які відповідають певним критеріям (відповідно до тих же пріоритетів розвитку Києва)

    Перелік неповний - його можна продовжити.

    А головне - не заважати підприємцям творити. Це має бути пріоритетом К-2025.  І тоді все буде ок!

    Пости по темі:
    1. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 1: Для кого?
    2. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 2: Нам дихають у спину?
    3. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 3: Інноваційна трагедія

    28 липня 2011 р.

    Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 3: Інноваційна трагедія

    Після того, як ми розібралися із відсутністю "адресності" запропонованого проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року (К-2025) та визначили її як неамбітну, час поговорити про деяку конкретику. Я щиро радію кількості коментарів до документу та активності КМДА у трансляції запропонованих змін - дай боже щоби виконання було таким же оперативним та інтерактивним.

    Тому я не збираюся говорити про проблеми забудови, транспорту, сміття, озеленення, соціальної інфраструктури або культури - тут є багато бажаючих. Я зацікавилась двома фундаментальними компонентами, які відрізняють дійсно успішне сучасне місто від просто міста - інноваціями та бізнесом. Цей пост присвячую інноваціям, а наступний буде про бізнес.

    Отож нові і не дуже керманичі міста пропонують нам бачення Києва як "інноваційного центру" Східної Європи. Класна амбіція, варта зусиль. Однак у документі проблема із аналізом  ресурсів для реалізації цієї амбіції та з "впровадженням". Майже жодне конкретне завдання або запропонована програма не відображають наших інноваційних устремлінь (окрім сторінок 18-19 де згадуються бізнес-інкубатори та венчури, а також пріоритетні галузі). Фанати документу можуть резонно заявити - бізнес-компонент "Зроблено в Києві" ще в ротобі і там має щось бути. Має бути. Але не лише там!

    Мене цікавить питання - а де у системі координат майбутнього Києва знаходяться його університети, академічні установи та науково-дослідні інститути та лабораторії? Де бачення київської влади щодо використання їх як головних ресурсів економічного зростання, як це робиться у всіх розвинених і майже розвинених державах?

    Ви знаєте які на сьогоднішній день рушійні сили динамічного економічного зростання? Це аж ніяк не географічне розташування, наявність природних ресурсів та дешевої робочої сили, низькі податки (хоча це допомагає!). Це перш за все рівень освіченості населення, його суспільна згуртованість, витрати на науку, дослідження та вищу освіту, запатентовані винаходи, рівень комп'ютеризації та "віртуалізації" населення.

    Я не є фанатом існуючої академічної, науково-дослідної та освітньої системи України - вона застаріла, негнучка, некоммерціалізована, у більшості своїй відірвана від життя і від потреб суспільства. Більш того, вона коррупційна, як і більшість елементів нашої системи життєдіяльності. Тому вона не виробляє продуктів, яких від неї потребує сучасна економіка і сучасне суспільство. Науковці продовжують жити у "баштах зі слонової кістки", як це модно говорити на заході. Не всі, ні! Але більшість.

    Однак ту меншість, яка виробляє унікальні ідеї, продукти, технології, ноу-хау слід одразу і неодмінно включити у формулу майбутнього успіху Києва. Більш того, починаючи із початкової школи, треба робити зусилля по збільшенню цією меншості - наши діти мають захотіти стати дослідниками та винахідниками, а не лише менеджерами та юристами. Туризм та бізнес-послуги можуть принести нам мільйони і місце у третьому ешелоні метрополій світу. Інноваційно орієнтовані "спайки" компаній та науково-дослідних установ (свідомо уникаю слова кластер) , що виробляють унікальні продукти і послуги - це фішка на мільярди і на десятиліття.

    Що я хочу від стратегії, для того щоб вона дійсно дала відповідь на питання "як стати інноваційним центром"? Я хочу повного і глибокого аналізу науково-дослідної і освітньої сфери Києва - по іменам і цифрам. Я хочу проектів по створенню необхідної інфраструктури - інституційної, фінансової, регуляторної - для підтримки інноваційно орієнтованих бізнес-проектів, для створення умов "інноваційної тусовки" у місті із найвищим у країні рівнем концентрації інтеллектуального капіталу. Я хочу менше бюрократії і втручання влади у справи бізнесу, хоча це вже скоріш питання до центрального уряду...

    Я хочу щоби технопарків а-ля КПІ та Інститут Патона  стало більше (або бізнес-інкубаторів на основі університетів та НДІ - немає різниці як ви це назвете), я хочу щоби до них було залучено існуючі компанії і талановиті кадри, які створять свої власні. Я хочу щоби бренд майбутнього Києва відображав існуючий тут інтеллектуальний потенціал. І якщо не все так ідеально сьогодні, то без чіткого плану дій завтра система взагалі впаде - бо вона відсутня на радарах влади, а значить буде відсутня на радарах киян та інвесторів. А якщо сьогодні ми нарешті згадаємо про сучасних Сікорських, Патонів та Городецьких, то через 10-20 років ми не впізнаємо міста у якому живемо. У позитивному плані:-)

    А ще я хочу щоби модернізація мого міста (енергетика, транспорт, коммунікації, інженерна інфрастуктура та ін.) відбувалася засобами і за технологіями, які були створені  не в Німеччині або Кореї, а в Києві. Ви думаєте таких немає? Як ви помиляєтесь! Ми просто про них нічого не знаємо. Час дізнатися...

    Пости по темі:

    1. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 1: Для кого?
    2. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 2: Нам дихають у спину?

    25 липня 2011 р.

    Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 2: Нам дихають у спину?

    Продовжую аналіз проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року (К-2025). У першій частині я розглянула проблему відсутності "адресності" нової стратегії, а саме браку відповіді на питання Для кого? Сьогодні я хочу написати про амбіції стратегії.

    Загалом цьому професійно оформленому документу із таким великим публічним резонансом, що ґрунтується на аналізі проведеному провідними консалтинговими та експертними організаціями, явно бракує масштабу бачення майбутнього.

    Я маю на увазі той факт, що діловим туризмом, масштабною розбудовою нерухомості та інженерної інфраструктури, дорогами, "культурною долиною" та київським підручником ми мало кого здивуємо не лише у світі, але й у Центральній Європі. Насправді більша частина запропонованих завдань не мають стратегічного харатеру - вони скоріше поточні. Дороги все одно слід будувати, хрущовки зносити, теплотраси прокладати, місто озеленювати, а дітей водити у школи і дитсадки. Без цього місто не місто!

    Однак на основі цієї бази слід будувати революційне бачення майбутнього Києва - бо якщо воно буде лише еволюційним, тобто скромним, то через 10 років ми будемо ще більше відставати від сьогоднішніх лідерів. Великі і не дуже міста світу беруть на себе амбітні зобов'язання - створити науково-дослідні центри світового рівня у певній галузі (наприклад англійський Ньюкасл у біомедичній сфері та вітроенергетиці),  вивести місцевий університет у світові лідери (Пекін), відмовитись від викопних видів палива (Стокгольм), залучити якомога більшу кількість міжнародних талановитих кадрів і інтегрувати їх у життя та економіку міста (Ванкувер), скоротити у рази автомобільний рух і підтримувати розвиток велоруху та громадського транспорту (десятки прикладів - від Курітіби до Талліна), 100-відсоткова переробка відходів і ліквідація мусорозвалищ (те ж саме), і т.д. і т.п.

    У нас при амбіції стати "інноваційним економічним центром у східноєвропейському регіоні" у стратегії майже відсутнє бачення місця київських університетів (та інших ВНЗів), науково-дослідних та академічних установ, технопарків (а таких є як мінімум 3) у розвитку економіки міста. А яким чином ви збираєтеся досягнути інноваційності?! Про це окремо і детально я напишу у наступному пості.            

    З іншого боку такий брак амбітних цілей дисонує із заявами "батьків міста" перетворити Київ на одне із 40-ка найбільш розвинених міст світу. Такі заяви вони неодноразово робили в процесі  публічного обговорення К-2025 (дивись Вечірній Київ або програми по ТРК Київ). Пробачте, а де тут "тест на реальність"?

    Чи наші керманичі в курсі, що за різноманітними класикаціями Київ ніяк не входить до першого ешелону світових міст - у кращому випадку до другого? Наприклад у широковживаній класифікації Globalisation and World Cities Київ знаходиться у групі Beta- і перед нами є ще 5 груп які складаються із 70 міст світу, рівень інтегрованості яких у глобальну економіку є у рази вищим. Чи знають вони, що через 10-20 років більшість нових міст-лідерів будуть знаходитись в Китаї, Індії, Бразилії чи Австралії? І що рівнятися сьогодні на американські метрополії та центри старої та нової Європи м'яко кажучи неактуально?

    Ви хочете залучити глобальні корпорації? Вам треба конкурувати не лише з Варшавою і Москвою, але й з новими містами Азії та Африки, назви яких ми навіть не можемо вимовити. У них динаміка зростання населення і головне середнього класу із потужною купівельною спроможністю у рази більша. Тому якщо у ТНК постане питання де розміщувати свою регіональну штаб-квартиру і виробництво, то відповідь дуже проста - ближче до потенційних споживачів. Ми не можемо перемогти кількістю - у нашому менш ніж тримільйонному місті із примарливими перспективами росту  запас купівельної спроможності не стане головною принадою. Нам треба знаходити інші абсолютні  та порівняльні переваги і бажано якісні! 

    Ну і нарешті чи пам'ятають батьки міста про ганебні "зелені характеристики" міста у європейському контексті? А нині і бізнес і населення світу стають все більш чутливими до якості навколишнього середовища і стратегії міста чи держави по приведенню економічної та споживчої поведінки до стандартів стійкого розвитку.  

    Тому висновок невтішний - нам не дихають у спину. Це ми дихаємо у спину десяткам якщо не сотням конкурентів у світовому масштабі. І якщо ми хочемо радикально змінити ситуацію на краще, то планку амбіцій К-2025 треба радикально підвищувати!


    Пости по темі:
    1. Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 1: Для кого?

    21 липня 2011 р.

    Стратегія Київ-2025 - розбір польотів. Частина 1: Для кого?

    Починаю цикл постів про Стратегію Розвитку Києва до 2025 року (кодова назва К-2025). Оскільки зараз я заглибилася у це синє море, то певно доцільно було б публікувати деякі ідеї та коментарі тут. Паралельно я готую коментарі для КМДА із більш обґрунтованим викладом того, що слід було б змінити і як.

    Почати потрібно із великого мерсі – авторам стратегії та КМДА – за грамотний підхід до публічного обговорення. Тепер справа за малим – цивілізовано обробити всі пропозиції та повідомити громаду які були прийняті до уваги, а які ні, і чому.

    Загальне враження від професійно оформленого документу – песимістичне. Гарно презентований документ має декілька системних недоліків, які можуть звести нанівець всі добрі наміри.

    У мене є питання до «адресності» документу. Будь-який підручник по стратегічному плануванню порекомендує вам почати процес із відповіді на питання чому? для кого?, а вже потім приступити до як?

    Так ось, у К-2025 катастрофічно мало уваги приділяє питанню для кого? Бо у Києві є багато різнопланових груп, які мають несхожі проблеми та інтереси, а також бачення розвитку міста. Наприклад корінний киянин може мати багато протиріч із інвестором, а турист – зі студентом який вчиться у місті. А стратегія має бути документом, який дає відповіді на питання всіх цих різних груп та за необхідності пропонувати компроміси по самим запеклим суперечливим питанням (наприклад забудова центральної частини міста). Поки що я не бачу системного аналізу сегментів населення Києва, відповідно заходи мають «розмитих» бенефіціарів і тому кінцевий результат може не задовольнити тих, для кого це все власне робиться - киян.

    Ця проблема веде до іншої. К-2025 в основному пропонує «реакційні» заходи, тобто ті, які спрямовані на вирішення існуючих проблем, аніж на запобігання їх виникненню (та виникненню нових). Це заходи, які простіше всього зробити самим – тобто силами міської влади – аніж залучити бізнес та громаду. А як відомо влада має лише обмежені можливості і тотально контролювати процес розвитку міста просто нездатна (як би вона цього не бажала). У всіх розвинених країнах, до яких ми так хочемо наблизитись, вже давно відбувається процес не лише децентралізації повноважень від центру до муніципалітетів, але й від держави до громади. Візьмемо хоча б улюблену ідею-фікс нинішнього британського уряду – «Велике суспільство» Big Society. При всіх недоліках та браку конкретизації вона має позитивний вплив на динаміку відносин між владою, бізнесом, громадським сектором, університетами та простими громадянами. В Україні та Києві зокрема відсутня традиція "сильного громадянина" - його слід виховувати, щоби пізніше можна було поділитися важким тягарем турбот про місто

    У Стратегії Києва я не побачила конкретних пропозицій по створенню нових партнерських механізмів, які б могли виконувати конкретні функції по покращенню життя у місті – від освітніх програм для школярів на тему «як жити зеленим життям», для автомобілістів на тему "хто такі велосипедисти і чому на них слід звертати увагу", до бізнес-орієнтованих форумів, які б могли вирішувати безліч проблем міста лише за невеликого сприяння мерії. Таке враження, що нинішнє керівництво міста визнає самоорганізацію населення лише у сфері ЖКХ. Це прогрес, але цього замало!

    Далі буде...