Інноваційний тиждень: нова зірка Індії

Більшість сучасних  інновацій походять не з США чи Європи, а з Індії, Бразилії, Китаю та інших "тигрів" і "драконів". Про це я писала раніше.

Сьогодні у мою скриньку потрапив цікавий звіт підготовлений Legatum Institute (US) про фантастичний успіх індійського міста Бангалор - світового лідера у сфері виробництва програмного забезпечення, що виробляє третину індійського експорту "софта", а це 40 мільярдів долларів на рік (що майже дорівнює всьому еспорту товарів і послуг України у 2009 році - 45.5 млрд.дол.). У місті проживає 10 тисяч мільйонерів, з іншого боку 25 вісотків населення мешкає у трущобах.

А ще пару десятиліть тому Бангалор був непримітним "середнячком" серед мегаполісів Індії із великими виробничими потужностями у текстильній, хімічній промисловості, авіабудуванні та військово-промисловому комплексі, що отримували значні субсидії та замовлення від держави (мені тут пригадався Харків). Однак ці традиційні галузі із часом "видохлися", а ось суттєві інвестиції в освіту міста із часом дали позитивні результати у сфері інформаційних технологій та програмного забезпечення, що з'явилася завдяки приватній ініціативі, а не державному фінансуванню. Все почалося 25 років тому із банального "аутсорсінгу" американських та європейських компаній, а закінчилося великим дослідним кластером, що за масштабами можна порівняти із Силіконовою долиною У Бангалорі знаходяться штаб-квартири двох індійських корпоративних IT-гігантів - Wipro та Infosys.

Місто є одним з найбільш динамічно розвивауючихся мегаполісів Індії із населенням 6.5 мільйонів і щороку приваблює ще десятки тисяч мігрантів з інших міст і регіонів. Мені до речі пригадався сюжет роману Аравінда Адіги "Білий тигр" - про підприємливого водія без освіти з індійської глибинки, який побудував свій дуже успішний бізнес у Бангалорі, перевозячи нічні зміни працівників софт-бізнес-центрів. Роман отримав Букера у 2008 році - дуже цікавий, рекомендую.

Але бочка меду не без ложки дьогтю. Звіт також говорить про фантастичні проблеми міста, що стримують його розвиток,  зокрема про відсутність адекватної публічної інфраструктури, як то питної води, каналізаційної системи, надійної системи енергопостачання, про жахливі затори на дорогах та хаотичний публічний транспорт. Тобто якщо роль держави була некритичною на стадії створення і швидкого зростання, то вона є необхідною для закріплення успіху і майбутнього розвитку міста, як світового осередка інноваційного виробництва.

Нагадує українські реалії.