26 листопада 2010 р.

Проблема малого бізнесу в Україні - відсутність голосу

Якщо ти не говориш - тебе ніхто не почує. Якщо ти не слухаєш - тебе ніхто не зрозуміє. Ефективне спілкування передбачає двосторонній рух ідей та оперативну реакцію на сказане. Відсутність реакції означає, що або вас не почули, або ваш меседж є нечітким і його слід переформулювати.

Нинішні протести підприємців проти нового Податкового Кодексу насправді є спробою переформулювати систему спілкування із владою, бо вона вочевидь їх не чує і не розуміє. Одночасно підприємці не зовсім розуміють позицію влади, бо її стратегія комунікацій є далекою від ідеалу. В результаті маємо масові протести, що не можуть бути ефективним каналом спілкування більш ніж на тиждень чи два.

Дана ситуація підкреслює серйозну білу пляму у нашому суспільстві - відсутність дієвих представницьких організацій, які б дійсно відстоювали інтереси певних груп - у цьому випадку підприємців - в режимі реального часу. Я не говорю що такі організації відсутні - вони є і досить вдало окопалися на фронтах ринкової передової, однак ефективність їх роботи, судячи із рівня непорозуміння між владою та МСБ, є низькою.

Скоріш за все система їх діяльності є негнучкою і різноманітні асоціації та спілки відстоюють інтереси обраних, а не критичної маси компаній, через перевірені канали (наприклад Рада підприємців при Кабміні).

Політичні партії теж нездатні стати дієвим "рупором" бізнесменів, бо (майже) жодна з них не базується на ідеологічних принципах і змінює свої цілі та обіцянки в залежності від ситуації (рік тому кандидат у президенти Янукович обіцяв 5 років податкових канікул для МСБ) , а є рекламною вивіскою певної особистості.

Однак сучасне суспільство - в епоху новин 24/7 та соціальних мереж - потребує інших рішень, а канал комунікацій має бути постійним, динамічним, і головне двостороннім.

Позитивно звучать заклики, зокрема у твіттер-громаді (#kat_ua), створити об'єднання підприємців, яке б існувало на кошти щомісячних внесків великої кількості МСБ та ефективно представляло інтереси всіх компаній у різних органах влади і не лише, гнучко реагуючи на зміни ситуації. Однак заплатити 200 гривень на місяць не означає купити собі чистий спокій - потрібна ініціатива та бажання бізнесмена дійсно співпрацвати зі своїм "рупором", підтримувати його і вимагати результатів. Чи готові ми до цього?


Розвинені країни світу, із якими ми так любимо себе порівнювати, мають складну і збалансовану систему партнерських відносин та комунікацій між різними гілками влади та групами суспільства. Проблеми, що виходять за рамки індивідуальних, як правило вирішують представницькі організації - від профспілок до галузевих асоціацій. І роблять це досить ефективно.

Бо донести проблеми та ідеї до влади не здатен одинокий індивідуум, якщо тільки це не Стів Джобс або олігарх країни із перехідною економікою:-)

Немає коментарів:

Дописати коментар