Висновків багато. Головний - диспропорції між найбіднішими і найбагатшими регіонами ЄС продовжують скорочуватися (основна мета політики ЄС), однак найбагатші регіони залишаються найбільш конкурентними і тому перспективи їх розвитку виглядають більш певними, особливо у часи кризи та перспектив скорочення видатків на регіональну політику.
Єврокомісія пропонує ряд змін для покращення ефективності політики єднання - від концентрації ресурсів на меншій кількості пріоритетів, залежності фінансування проектів від ступеню відповідності пропозицій встановленим стандартам, до більш тісної координації регіональних, національних та наднаціональних політик та ресурсів. Також планується скорочення адміністративної та фінансової бюрократії в процесі реалізації проектів спрямованих на стимулювання місцевого і регіонального розвитку.
Насправді рекомендації не зовсім революційні, однак певний поступ все ж таки спостерігається. Головна теза - політика єднання ЄС (офіційна назва регіональної політики) має стати компліментарною до стратегії "Європа-2020", головною метою якої є прискорення економічного зростання ЄС за рахунок підвищення інноваційності та конкурентності економіки, а також ефективного використання трудових ресурсів. Тобто регіональні ініціативи мають працювати на досягнення основних пріоритетів загальноєвропейської стратегії економічного зростання.
Деяким експертам (наприклад мені) не дуже подобається таке "тісне" пакування двох політик із досить різними цілями, однак при розумному синтезі двох потоків можливо досягнути більш значних результатів через ефект синергії. Подивимось чи буде кінцевий підхід розумним:-)
Для тих, у кого немає часу на повний документ (156 Мб із картами та купою статистики) раджу почитати висновки.
Немає коментарів:
Дописати коментар