16 березня 2011 р.

Різношвидкістний Євросоюз

Пам'ятаю на перших курсах університету, коли я заглибилася у солодкий світ євроінтеграції, мене дуже приваблювали різноманітні теорії і концепції розвитку Євросоюзу (на той час ще Європейського Співтовариства). Такі загадкові і привабливі назви - "концепція концентричних кіл", "різношвидкістна Європа". Із часом і зі збільшенням кількості членів ЄС теорія все більше примірювалась на практиці, і концентричні кола вже певним чином існують у вигляді різних клубів "за інтересами" - Євро, Шенген, безпека, трудове право.

Однак минулого тижня Європою здається почала блукати досить похмура примара "двошвидкістного Євросоюзу". Фінансова криза ніяк не випускає Єврозону зі своїх щупалець і вимагає все нових рішень та "закручування гайок". Загалом життєво необхідна нині жорстка фіскальна дисципліна різними країнами трактується по-різному. Одні вбачають у цьому силу самоочищення, інші - можливість зміцнити економічну наднаціональну складову врядування.

Пакт Євро, який 11 березня підписали 17 країн-членів Єврозони, відкриває нову сторінку у монетарному, фіскальному та фінансовому менеджменті в цих країнах з метою запобігання виникненню дефолтових ситуацій у майбутньому. З метою забезпечення виконання Пакту пропонується організувати більш формалізовану "Групу Євро", до якої не сильно запрошують 10 країн-членів, які насолоджуються власними національними валютами.

Однак "неєврівці" вбачають у цій реформі спробу створити дві касти членів ЄС - вищу, що складається із членів Єврозони, та нижчу, що складається із нечленів. Останні (досить слушно) побоюються, що за зачиненими дверима самітів Єврозони вирішуватимуться питання, які впливатимуть на економіку їх країн, однак на які вони не матимуть жодного впливу. Загалом спокійний  прем'єр Польщі Дональд Туск навіть досить драматично звернувся до колег: "Чому ви хочете нас принизити?".

Скоріш за все "єврівцям" не вдасться відсікти інших членів ЄС від важливих економічних рішень, однак ця ситуація відкриває ящик Пандори в сенсі деструктивного впливу "клубів" на динаміку інтеграції в ЄС та перспективи майбутнього розвитку. Чим більше членів, тим більше різних інтересів і тим важче знайти консенсус. Однак здається використання вагонів першого і другого класу може викликати у деяких вагонів бажання відд'єднатися від потягу ЄС... Без сильної, а головне ефективної та близької до громадян об'єднуючої інституційної бази Союз може розсипатись, як картковий будиночок.

Всі ці події цікаво і необхідно відслідковувати хоча б тому, що ми (або деякі з нас) все ще не втратили надії, що одного дня Україна може стати членом Євроклубу.

Однак останніми роками, коли мене питають, чи вірю я в те, що Україна колись стане членом ЄС, я завжди відповідаю, що так, однак навряд чи нам сподобається таке ЄС і навряд чи ми захочемо до нього приєднатися. Підозрюю, що не подобатиметься воно і старожилам.

Це ж треба, а я завжди вважала себе єврооптимістом...

3 коментарі:

  1. ЄС через 10-15 років зникне, це очевидно всім хто може аналізувати демографічні та міграційні процеси. Грубо кажучи - неасимільовані турки, негри, араби, індуси і пакистанці розвалять його із середини. Римську імперію завалили аналогічні процеси. Перші серйозні погроми білих я очікую біля 2017 року.

    ВідповістиВидалити
  2. Це один з дуже вузьких аспектів розвитку ЄС, хоча проблема інтеграції нацменшин дійсно стоїть серйозно, особливо в південних країнах-членах. Демографія ж у ширшому розумінні - скорочення і старіння населення - навпаки може примусити країни ЄС ще більше об'єднати свої зусилля для того щоб на рівних конкурувати із іншими глобальними економічними лідерами (США, Китай, Індія).

    ВідповістиВидалити
  3. Ви мене не зрозуміли. Уявіть що вам даю інформацію такого плану - пацієнту N дають отруєну їжу. Ви ж кажете - харчування це один із дуже вузьких аспектів перебування хворого в лікарні. В нас новий корпус, хороші лікарі і т.д. Це все добре, але хворий довго не протягне і вмре від отруєння.

    Від цього "вузького аспекту" майбутнє ЄС перебуває під смертельною загрозою. Восокопосадовці (Меркель, п.м. Британії) заявляють уже про провал політики мультикультуралізму. Рекомендую книгу банкіра Thilo Sarrazin Самоліквідація Німеччини.

    Так що це не вузький аспект, це ключовий виключно важливий аспект ігнорування відмахуваня від якого приведе до того що через 10-15 років Європа почне перетворюватися на Північну Африку і Туреччину.

    ВідповістиВидалити