Так ось, останнім часом я почала замислюватися над результатами его-гуглу українського нету, бо більшість посилань - на мою дисертацію. І більшість з цих посилань на сайтах, що займаються продажем дисертацій. Опус на тему регіональної політики в ЄС та Україні на 230 сторінок, результат шестирічної праці, досить доступний - його можна купити за 15 "у.е.", а можна і за 500 російських рублів (а за 200 додаткових дерев'яних вам ще й перекладуть текст (гуглом?)).
Мені має бути приємно? Не думаю... Чесно кажучи я не знайома із юридичними деталями захисту своєї інтеллектуальної власності, але такі "магазини" здаються мені більш ніж дивними. Питання чи взагалі вони функціонують в межах закону, і якщо так, то яка роль автора у подібних ринкових операціях. Роялті? Дякую? Інформування про "попит"? Із книжками все ясно - їх друкують і продають, іноді передруковують незаконно і знову ж таки продають (і автор про це дізнається випадково). А з дисертаціями?
Найближчим часом слід заповнити цю прогалину в моїй освіті. Короткий гугл-пошук окреслив можливий вихід із ситуації - захистити свої права можна, якщо формально зареєструвати авторські права на дисертацію. А потім боротися із незаконним використанням своєї праці. Питання не в грошах - я і так збиралася викласти дисертацію онлайн, оскільки вона є все ще актуальною (після 6-ти років). Питання у принципі. У розвинених країнах ви рідко зможете знайти навіть статтю "у вільному просторі", якщо тільки автор сам не вирішив її опублікувати. У більшості ж випадків дисертації можна знайти на спеціальних членських порталах. Хоча звичайно рух "відкритого доступу" поступово завойовує академічно-аналітичний інернет-простір.
Треба подумати і порадитись з друзями-юристами. Можливо я на це наважуся і дам знати про результати соцексперименту:-)
Немає коментарів:
Дописати коментар