24 лютого 2011 р.

Ефект Більбао і його наслідки

Лише лінивий не писав про Музей Гугенхейма у Більбао (МГБ). Просто наберіть назву у Гугл і побачите тисячі лінків, які аналізують феноменальний успіх порівняно скромної інвестиції гордих басків (за різними джерелами від 100 до 280 мільйонів долларів) у музей сучасного мистецтва, побудований у занедбаній індустріальній столиці. Інвестиція окупилася через рік. Кількість туристів через рік відкриття зросла зі ста тисяч до майже мільйона - і продовжує там знаходитись. Туристи приносять пару сотень мільйонів долларів прибутку у скарбницю басків та стимулюють створення тисяч робочих місць.

Ефект Більбао - термін, що використовується урбаністами, планувальниками та економістами для того, щоб описати вплив культової архітектурної споруди на місцеву економіку. Хоча сам Франк Гері - автор МГБ - називає цей термін "повною фігнею". А я би скоріше назвала феномен "ефект Ейфелевої вежі", бо насправді саме вона стала першою культовою спорудою глобального масштабу (не одразу, лише через декілька десятиліть після відкриття).

З 1997 року, голи МГБ відкрив двері для відвідувачів, його лаври не дають спокою мерам, прем'єр-міністрам і бізнесменам сотень міст навколо світу. За останнє десятиліття з'явилися десятки "копій" - культових архітектурних споруд - від Сіетла до Гейтсхеда, від Дохи до Тбілісі, від Абу-Дабі до Шанхая. Практика показала, що очікування місцевих ентузіастів були занадто перебільшені, і перша хвиля туристів та готівки спала через рік-другий, залишивши інвесторів у великих мінусах. Деякі культурні "культи" довелося скоротити у масштабах, а деякі і зовсім закрити та перепрофілювати.

Питання сьогодні полягає у тому, чи варто будувати оновлений імідж міста на одній єдиній культовій споруді - навіть якщо вона від Захи Хадід чи Нормана Фостера. Чи можливо краще сконцентрувати зусилля на створенні оновленого "простору", який би був привабливим не лише для  туристів, але й для інвесторів, студентів, дослідників і головне - місцевих жителів. Бо все більше експертів сходяться на тому, що бренд міста і його імідж мають "працювати" не на одну категорію відвідувачів, а на всі.

Більбао, як і Київ, є глобальним містом третього-четвертого "порядку". Баскам вдалося досягти успіху завдяки вдалому позиціонуванню міста на культурній карті світу (це сьогодні намагається повторити Доха) та стратегії підтримки довготривалих результатів (що мало кому вдалося).

Питання у тому, чи варто Києву ризикнути і зіграти ва-банк із культовою спорудою (хоча таких потуг я поки що не спостерігала)? Чи визначити новий імідж і працювати над його втіленням - типа 'Cool Britain' Тоні Блера із Лондонським Оком, десятками "тисячолітніх" набережних і мостів та Тейт Модерн? А можливо краще подивитись на старовинне місто новими очима і зробити його таким, яким воно є у нашій уяві та уяві потенційних туристів - зелене місто золотих куполів, привітних освітчених людей?

Правильної відповіді я тут не бачу. Єдине, у що я продовжую свято вірити, так це у необхідність тісного зв'язку між іміджем та конкретним наповненням, яке його втілює щодня і щогодини. Бо немає нічого гіршого, ніж розвернути гарний фантик і побачити там повне ... ну самі знаєте що...

1 коментар:

  1. А я все думаю: що це за дивні споруди появляються у центрі мого Львова? Це напевне в нас вже почали реалізовувати проекти побудови культових споруд - одна дивачніша за іншу, а я, відстала, не знала про це. Як і туристи, які намагаються обійти ці монстри стороною і стати до фотографії так, щоб вони не потрапили в кадр.
    Київ прекрасне місто, знищене естетами, які туди понаїжджали з ближніх сіл. Чого варті одні зашклені балкони, які "прикрашають" будинки в самому центрі столиці! На мою думку, Київ (зрештою як і Львів) може отримати величезні плюси в очах туристів, якщо наявна архітектурна спадщина буде доведена до ладу або хоча б буде встановлена заборона на реалізацію архітектурних проектів дрібного та середнього бізнесу, які в основному полягають на вибитті дверей в стіні першого поверху будинку 19 сторіччя, наступне її перефарбування у яскраво рожевий колір(з можливими варіантами по кольору, але не по яскравості) і облицювання фасаду туалетною плиткою.
    Впевнена, що це б мало позитивний вплив на формування іміджу міст. А там би і туристи підтягнулись.

    ЗС

    ВідповістиВидалити