2 листопада 2011 р.

Книжкове рев'ю - "Адаптація. Чому успіх завжди починається із поразки" Тіма Харфорда

Тім Харфорд, британський економіст і колумніст Financial Times знаменитий своїм талантом пояснювати досить складні речі на досить простих прикладах. Його попередня книга "Економіст під прикриттям" (Undercover economist) стала бестселлером серед книг по економіці для неекономістів. Тому я із особливим захватом чекала на його нову книгу "Адаптація" (Adapt. Why Success Always Starts with Failure), яка вийшла у середині цього року. Отож я отримала гарний подаруночок на день народження:-)

Як і більшість авторів, які хочуть привернути увагу "маленьких громадян" до "великої економіки" Тім сфокусував свою увагу на двох ключових постулатах, які визначають успішність економічної (або суспільної чи політичної) діяльності у сучасному світі: (1) необхідність континуальної адаптації до умов, які постійно змінюються, та (2) відсутність страху перед помилками, які є невід'ємною частиною успіху. Тобто він активно пропагандує такий старий і добрий метод "випробовувань і помилок"!

І для ілюстрації своєї правоти він наводить дуже екзотичні, але дуже сильні приклади, які як то кажуть "беруть за живе". Чого вартий хоча б розділ про стратегію США в Іраку - її катастрофічний початок і не таке катастрофічне продовження, успіх якого був результатом ефективної адаптації військової машини до місцевих умов та відповідно більш горизонтальних моделей прийняття рішень (до речі, є чудовий виступ Тіма про стратегію війни в Іраку на TED  - дивитися можна за цим посиланням). Харфорд наводить дуже цікаві факти із таких сфер, як зміна клімату, винаходи на інновації, міжнародний розвиток і допомога найбіднішим країнам, управління техногенними катастрофами і нарешті глобальні фінансові ринки.

Читач дізнається море цікавих фактів та позбувається купи здавалося б таких залізних аргументів. Наприклад процес "створення" інновацій у сучасному світі відбувається набагато повільніше ніж 50-100 років тому, грамотність дітей Африки можна підвищити не через розповсюдження підручників, а через розповсюдження тривіальних ліків, компанії із чіткими планами та орієнтирами стають "історією" (бо все передбачити неможливо!), катастрофі на вишці BP у Мексиканській затоці можна було б запобігти, якби системи реагування на ЧП "розвели" по декількох каналах (так само на його думку у майбутньому можна запобігти фінансовій кризі - слід розвести фінансово ризиковані інвестиційні та приземлені "споживацькі" функції банківської системи).

Одним із найсильніших моментів для мене особисто стала фраза (хоча це не цитата, а лише власна "адаптація" думки) "не створи собі кумира". На прикладі емпіричних досліджень із абсолютно різних галузей, які іноді охоплюють десятиліття чи століття спостережень за певними явищами, Тім рубить на корню міф про "авторитет експертизи" - більшість визнаних експертів у певній сфері помиляються у визначенні основних трендів та не можуть "передбачити" майбутнє. В принципі революційного нічого у цій думці немає, однак ми настільки часто віддаємо себе в руки "авторитетних експертів" у певній галузі - чи то економіці, чи то політиці, чи то здоров'ї - що важко уявляємо наслідки такого безумовного сприйняття білого білим, а чорного чорним.

Насправді робота Харфорда не є оригінальною - у тому сенсі, що він будує свою теорію та трьох принципах, які винайшов ще на початку ХХ століття російський інженер Петро Пальчинський після детального дослідження практики розробки Донецького вугільного басейну (!). В результаті він запропонував уряду Царської Росії (а згодом і СРСР) стратегію створення індустріальних комплексів, які б були раціональними та стійкими. Пропозиції були настільки революційними, що спочатку Пальчинський був змушений емігрувати, а згодом взагалі загинув у ГУЛАГу.

Отож, три принципи Пальчинського:
  1. Шукай нові ідеї та випробовуй нові речі - варіація
  2. Якщо випробовуєш щось нове, роби це у масштабі, який робить невдачу "несмертельною" - виживаємість
  3. Завжди аналізуй результати і вчися на власних помилках - селекція
Успіх у сучасному світі залежить від здатності постійно ставити нові експерименти, аналізувати їх результати та вчитися на власних помилках. Ігнорування як позитивних, так і негативних сигналів призводить до невиправних катастроф - фінансових, військових, екологічних, гуманітарних. На думку Харфорда нездатність ризикувати статусом кво заради отримання революційної ідеї або продукту є найбільшим недоліком організації. Однак він виходить за межі теорії організації і наводить сильні аргументи на користь необхідності адаптації не лише організацій, але й індивідуумів.

Якщо просумувати - то книжка унікальна і заслуговує на увагу тих, хто цікавиться генезою економічної моделі та впливом нових ідей на перебіг подій у світі.

Рекомендація - читати і ще раз читати!

Пости по темі:
1. Книжкове рев'ю: "Плаский світ" Фрідмана і його наслідки для України
2.Книжкове рев'ю: "Makeshift Metropolis" Вітольда Рибчинського
3. Книжкове рев'ю: Едвард Глейзер "Тріумф міста"

Немає коментарів:

Дописати коментар