Цікаво подивитися на глобальні орієнтири, які тим чи іншим чином можуть впливати на розвиток глокальної економіки і суспільства у 2011 році. Ви вже певно читали купу "передбачень" на цей рік - від Економіста до гороскопа. Я також не можу відмовити собі у завоволенні почати Регіональні Акценти 2011 із трендів, які, на мою думку, є важливими, або за якими слід спостерігати, бо вони дуже скоро можуть такими стати.
Ось сім трендів на 2011 рік (не шукайте магії у цифрах):
1. Нумерологія - цього року як ніколи люди будуть казитися від цифр. У всьому винен номер року - 2011. Навіть я не змогла уникнути спокуси використати 11.01.2011 як дату "повернення до пера". Однак якщо серйозно, то цього року Земля перетне новий рубіж - населення планети досягне 7 мільярдів і на цьому не зупиниться. Такі нумерологічні дива будуть спонукати людей дізнатися більше конкретних фактів і цифр про різноманітні речі, процеси і місця, а тому статистика і якісна аналітика як ніколи будуть в ціні.
2. Сила слабких - у 2011 році велика кількість країн почне глибоко занурюватися в режим економії. На зміну "рятувальних пакетів" приходять "екстремальні скорочення" - від Сіетла до Лондона і від Києва до Пекіна. Не вдаючись у подробиці окремо взятих національних катаклізмів скажу лише, що остання велика депресія продемонструвала ліміти великих урядів і патерналістських держав. Щоб країна не тільки вижила, але й досягла успіхів у майбутньому, уряд має стати меншим, але важливішим. За менші кошти він має надавати кращі послуги більш ефективно, і послуги ці мають відповідати змінюючимся потребам людей. Це не означає тупе "менше краще", хоча на жаль більшість західних країн спокусилися механічними чистками, і це досить скоро їм аукнеться. Однак це гарні новини для приватного сектору і місцевого та регіонального самоврядування (якщо вони вірять у себе і своїх громадян). Тому рік "затягнутих пасків" національних урядів може стати роком можливостей для місцевих і регіональних інновацій та сміливих рішень. Звичайно це реально лише у країнах де є розуміння важливості децентралізації та створені для цього умови. На жаль України це не стосується, хоча хотілося б помилятися.
3. Хто твій friend і хто твій голос - соціальні мережі вже перетнули межу приватних інтересів і займають визначальні позиції у корпоративних та урядових стратегіях. Багатообіцяючі рекламні ролики і гарні білборди можуть не врятувати компанію від фіаско або політика від ганьби якщо онлайн громада через соцмережі транслює і сприймає картину сірості та убогості. Хто не слухає клієнта, той програє. А клієнт зараз у Facebook, Twitter, LinkedIn, В Контакте, Однокласниках - тому будьте уважними до них! До речі, у Facebook вже мільйон українців - вітаю нас. Тому всім нам (а не лише приватним компаніям) слід прокинутись і побачити нову реальність комунікацій із партнерами, конкурентами, клієнтами, урядом та ін. Час семінарів за запрошенням пройшов і настав час відкритих чатів та вебінарів. Також відсутність інформації перестала бути проблемою - проблемою стала її величезна кількість. Тому особливо важливим є "сортування" і "пакування" ідей та пропозицій для різних груп. Хто краще упакує і презентує, той і переможе.
4. Дуалізм на Олімпі - у 2011 році Китай витіснить США з позицій світового лідера за обсягами промислового виробництва (правда гроссо, а не на душу населення - до цього ще дуже далеко). Деякі здивуються, деякі злякаються, а багато хто зрадіє. Хоча деякі можуть здивуватися чому цього не сталося раніше. У цьому житті куди б ти не глянув, майже всюди стоїть клеймо Made in China (або новомодний бренд People's Republic of China), а прожити тиждень без товарів вироблених не в Китаї майже неможливо - при чому в якій би ти країні не жив (за виключенням найбідніших, хоча зараз Китай там починає почувати себе господарем). Тому ми маємо звикати до нової ери - дуалізму світового лідерства, яке створює багато складностей, однак відкриває багато можливостей для всіх, хто може їх побачити і ними скористатися (Україна, а точніше її лідери, послідовні у своєму ігноруванні сучасних процесів, на жаль).
5. Кращі серед гірших - у той час як старий світ зализує рани фінансової кризи 2008 року динамічні економіки нових лідерів набирають обертів. І тепер це не лише BRIC, але й країни із менш очевидними амбіціями - Індонезія, Чілі, Ізраїль. Ці країни не просто "слідують" шляхом розвитку розрекламованим золотим мільярдом, а "перескакують" щаблі, іноді десятками, а також знаходять свій власний шлях із точки А в точку Б (бо точок Б багато, і ідеальної моделі розвитку теж не існує). Тому географію "вивчення досвіду" слід розширювати, якщо хочемо знайти щось нове і цікаве, а також досить релевантне. Якщо я найближчим часом побачу черговий звіт про "європейський досвід", то голосно запитаю - а чому не китайський чи бразильський? Хоча на жаль, я поки що не володію мовами оригіналу для ґрунтовної дискусії на цю тему!
6. Наша хата з краю - Україна на мій погляд, як це не сумно, продовжуватиме залишатися на периферії глобальних процесів у ролі пасивного спостерігача за тим, як інші роблять неможливе і досягають чогось. Вірніше одна її частина, урядово-офіціна (вимірюється тисячами), продовжуватиме впадати у летаргічно-оманливий солодкий сон власної величі і правоти, тоді як інша - самостійно мислячі господарі власного життя (вимірюється мільйонами) - енергійно прориватиме кордони сірості та виходитиме на глобальні ринки талантів. Питання у тому, чи стане 2011 рік піком абсолютного віддалення цих двох орбіт і моментом прозріння щодо повної неадекватності державницької діяльності потребам сучасного суспільства? Гадаю що ні, однак цей момент не за горами.
7. Стобільна стабільність України (за Ліною Костенко) - тотальна реконструкція адміністративного апарату та зміна політичної моделі в Україні не відповідає не лише зовнішнім викликам, але й внутрішнім проблемам. Прославлена стабільність насправді є бажанням законсервувати статус кво "пасивний громадянин-добрий господар". Однак господар виявляється не таким добрим і його реформи спрямовують нас зовсім не у тому напрямку, який було обіцяно. Навряд чи слід чекати зміни погоди на краще, особливо у сфері економічної політики, яка має підвищувати рівень конкурентності України на континенті та у світі, або у сфері освітньої і наукової політики, де нове мислення, унікальні навички та інноваційний прорив мають забезпечити економічне зростання. Також навряд чи слід чекати бодай натяків та посилення децентралізаії та ролі самоврядування - всі ознаки говорять про зворотні тенденції. Однак це не означає що все так погано, бо вищеперераховані глобальні тренди не можна анулювати неадекватністю держапарату або злими намірами політиків. Бо якщо у рівнянні не спрацьовує елемент "гарний господар", тоді "пасивний громадянин" теж там не втримається.
Ось такі тренди. Звичайно я не геній і можливо не помітила деяких важливих речей чи процесів (тоді напишіть мені про те, що я пропустила). Однак ми не фізики і не потребуємо математичної точності для досягнення успіху. Більш того, у нашій сфері інтересів завжди багато форс-мажорів, які досить швидко і радикально змінюють ландшафти нашої реальності. Так що подивимось!
Немає коментарів:
Дописати коментар