Я нещодавно зробила імпровізований аудит технічної допомоги у сфері моїх інтересів – місцевий і регіональний розвиток в Україні - і була здивована кількістю нині діючих проектів. Звичайно останніми роками деякі донори припинили свою діяльність в Україні, а деякі скоротили програми (оскільки ми стали багатше, навіть якщо криза знищила половину цих досягнень). Однак різноманітність технічної допомоги і її обсяги вражають. Здавалося б, у нас все має бути добре із такими радниками!
Однак не все так просто. Список минулих проектів, якщо його тут навести, буде у рази довшим, а стан соціально-економічного розвитку регіонів, міст і районів, а також рівень розвитку самоврядування та відкритості влади, баланс у розподілі повноважень між рівнями влади та глибина фіскальної децентралізації залишають бажати кращого.
Але сьогодні мова не про глобальні проблеми - я просто вирішила поділитися із вами скороченими результатами мого мікро-аудиту. Я згрупувала проекти за донорами і даю просто назву проекту українською, іноді назву англійською, а також веб-адресу, якщо змогла її знайти. Якщо вас цікавить більш детальна інформація - пишіть мені на omrinska@gmail.com або зверніться до Гуглу:-)
Також можете писати мені та залишати коментар у випадку, якщо я пропустила ваш проект:-) Ми всі недосконалі!
Отож, список:
Проекти Євросоюзу
1. Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні (Support to Sustainable Regional Development), http://www.ssrd.org.ua
2. Стійкий місцевий розвиток (Sustainable Local Development)
3. Місцевий розвиток орієнтований на громаду (Community based approach to local development). Виконавець: ПР ООН, http://www.cba.org.ua/
4. Технічна допомога українським муніципалітетам в рамках інвестиційної програми ЄБРР в Україні (EBRD-01 Technical Assistance Support for Ukrainian Municipalities). Виконавець: ЄБРР
5. Прикордонне партнерство для стійкого розвитку громад (Cross-Border Partnership for Sustainable Community Development)
Проекти Канадської агенції міжнародного розвитку CIDA
1. Удосконалення планування у сфері регіонального економічного розвитку (Improving Regional Economic Development Planning)
2. Підтримка економічного зростання та розвитку міст (Support for Economic Growth and Development in Local Municipalities)
Проекти Агенції міжнародного розвитку США USAID
1. Проект реформи міського теплозабезпечення (Municipal Heating Reform Project)
2. Розбудова ринку енергоефективних технологій муніципального сектору в Україні (Developing the Municipal Energy Efficiency Market in Ukraine)
3. Ефективне водопостачання у місті Алчевськ (Efficient Water Supply for the City of Alchevsk)
4. Ініціатива з питань розвитку як інструмент забезпечення інтересів органів місцевої влади в Україні (Діалог) (Development Initiative for Advocating Local Governance in Ukraine (DIALOGUE) Project), Бенефіціар: Асоціація Міст України (АМУ)
5. Ініціатива щодо вдосконалення системи місцевого фінансування в Україні (Municipal Finance Strengthening Initiative (MFSI) Project for Ukraine)
6. Проект «Локальні інвестиції та національна конкурентоздатність» (ЛІНК) (Local Investment and National Competitiveness LINC), http://www.linc.com.ua/ukr/
Проекти Німецького Товариства технічного співробітництва GTZ
1. Підвищення якості муніципальних послуг в Україні (місто Луганськ)
2. Підтримка фінансової діяльності на селі
3. Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львів
5. Пілотний проект «Енергоефективна забудова»
Проекти інших донорів
1. Програма Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні» (за підтримки Шведської агенції міжнародного розвитку)
4. Програма посилення спроможності місцевих органів влади України (фінансується Данським міністерством міжнародного розвитку DANIDA і виконується Радою Європи) (Strengthening the capacity of local authorities in Ukraine)
Оля, ти, як завжди, права. І список дійсно вражає!
ВідповістиВидалитиГадаю, на проблему необхідно дивитись більш глобально, адже подібна ситуація з донорськими проектами існує не тільки в Україні, але і в інших країнах СНД, Африки, Азії. Причин, чому проекти залишаються неефективними, багато, до того ж з боку як бенефіціарів і нашої системи в цілому, так і донорської допомоги. Основне, що прикро, - немає сталості результатів після завершення проектів. Хто продовжує розвивати, реалізовувати, підтримувати на місцях ті напрацювання, які були зроблені під час проекту?
До речі, на Гурті нещодавно обговорювали саме проблему ефективності донорської допомоги в Україні: http://gurt.org.ua/forum/topic/8/
Можливо, буде цікаво.
Тетяна Корнєєва
Ой яке класне посилання - дуже дякую. Я якось підзабула про ГУРТ, а це таке джерело!
ВідповістиВидалитиА щодо стійкості результатів - це дійсно проблематичне питання. Ось і сьогодні у Нью-Йорку лідери світу обговорювали не дуже високу ефективність впровадежння Цілей Тисячоліття. Однак не завжди треба впадати у відчай. Я ось знаю свіжий приклад із проекту Розвитку Львівщини DFID, що закінчився десь три роки тому. Може інституційно спадщина не дуже проросла, а ось індивідуально вона дає гарні результати і сьогодні - наші люди на розхват у сфері організації складних програм і заходів, які колись робив проект, а зараз інші незалежні організації, яким бракує досвіду. Ось вони і запрошують колишніх експертів допомогти. Пам'ятають і цінують - значить є ефект, хоч і несистемний...
Це коментар колишнього керівника Проекту Розвитку Львівщини, який я отримала мейлом. Дуже цікаво і важко не погодитись!
ВідповістиВидалити"Дозволю собі не погодитись щодо того що інституційно спадщина проекту не дуже проросла. По-перше, дві з п’яти створених організацій, до сьогоднішнього дня здійснюють діяльність і самостійно утримуються на плаву. Це саме ті дві організації яким була надана комплексна підтримка протягом трьох років діяльності, а не просто надані кошти на створення (як у випадку з трьома іншими, яким протягом останнього року просто було надане фінансування). По-друге, ці організації утримуються за рахунок виконання завдань на замовлення органів влади! А це вже серйозне підтвердження того що органи місцевої та районної влади мають потребу у такій співпраці і наданні таких послуг. Нажаль, цим організаціям за 3 роки не вдалось виграти жодних «поважних» проектів, які б фінансувались іноземними донорами. Незважаючи на всі благі наміри і декларації щодо сприяння розвитку громадянського суспільства донори ідуть шляхом меншого спротиву, оскільки їм легше і надійніше вибрати розкручену організацію, яка знає чого від неї чекають, ніж якусь там сільську агенцію місцевого розвитку, яка невідомо чи зможе дорівняти високим вимогам та очікуванням. Такий підхід у сфері донорської допомоги веде до деградації громадських організацій, у яких окрім слів в назві, нічого громадського чи громадянського не залишилось. Я, наприклад, не пам’ятаю жодного заходу організованого в моєму місті ГО у відповідь на потреби мешканців чи якоїсь ситуації, якщо такі заходи не входять до плану реалізації проекту і не забезпечені відповідним фінансуванням.
Безумовно, що проекти приносять із собою інновації, моделі, досвід, публікації, а також і фінансові можливості передачі всього цього українцям. І це чудово. З практики знаю що спеціалісти органів влади, представники ГО та бізнесу, які навчались чи співпрацювали з іноземними експертами, або з українськими експертами високого класу – це вже інші люди, це вже спеціалісти вищого рівня.
Але повертаючись до основної теми. Неодноразово чується як донори декларують бажання координувати свої зусилля в сфері надання допомоги з метою забезпечення тривалості результатів, досягнення синергії і ще з багатьма шляхетними цілями. Моя думка така, що зі сторони донорів досягти цього неможливо, оскільки немає реальних інструментів впровадження такої координації (участь в круглих столах в часі яких обговорюються такі наміри - формальність а не інструмент). Але от з української сторони, такі кроки можуть і повинні бути здійснені. І імпровізований аудит представлений шановним автором сайту і є кроком у цьому напрямку. Його цільова аудиторія це і органи влади і громадські організації і науковці і спеціалісти і звісно ж донори, які плануючи свої бюджети на наступні роки можуть заглядати в представлений список і реально синхронізувати свою допомогу. Автору велика подяка!
--
З найкращими побажаннями,
Зоряна"
Це коментар колишнього керівника Проекту Розвитку Львівщини, який я отримала мейлом. Дуже цікаво і важко не погодитись!
ВідповістиВидалити"Дозволю собі не погодитись щодо того що інституційно спадщина проекту не дуже проросла. По-перше, дві з п’яти створених організацій, до сьогоднішнього дня здійснюють діяльність і самостійно утримуються на плаву. Це саме ті дві організації яким була надана комплексна підтримка протягом трьох років діяльності, а не просто надані кошти на створення (як у випадку з трьома іншими, яким протягом останнього року просто було надане фінансування). По-друге, ці організації утримуються за рахунок виконання завдань на замовлення органів влади! А це вже серйозне підтвердження того що органи місцевої та районної влади мають потребу у такій співпраці і наданні таких послуг. Нажаль, цим організаціям за 3 роки не вдалось виграти жодних «поважних» проектів, які б фінансувались іноземними донорами. Незважаючи на всі благі наміри і декларації щодо сприяння розвитку громадянського суспільства донори ідуть шляхом меншого спротиву, оскільки їм легше і надійніше вибрати розкручену організацію, яка знає чого від неї чекають, ніж якусь там сільську агенцію місцевого розвитку, яка невідомо чи зможе дорівняти високим вимогам та очікуванням. Такий підхід у сфері донорської допомоги веде до деградації громадських організацій, у яких окрім слів в назві, нічого громадського чи громадянського не залишилось. Я, наприклад, не пам’ятаю жодного заходу організованого в моєму місті ГО у відповідь на потреби мешканців чи якоїсь ситуації, якщо такі заходи не входять до плану реалізації проекту і не забезпечені відповідним фінансуванням.
Далі буде...