2 вересня 2010 р.

Київ: Економія на демократії

Українські політики та бюрократи не стомлюються дивувати інноваційними рішеннями у сфері місцевого самоврядування. Остання новинка - запропоновані Київрадою зміни до Закону про столицю, що дозволяли б скасування районних рад. Основний аргумент - це звичайна норма, яка передбачена для всіх інших великих міст країни. Супер-основний аргумент - це дозволить зекономити значні кошти у часи фінансової скрути. Ідеологічне пояснення - це радянський пережиток.

Із цими трьома аргументами варто і треба посперичатись. Особливо враховуючи хаотичний характер пропозицій, що виникли вчора, а затверджувати їх треба було позавчора. У даній ситуації бракує комплексної візії розвитку київської громади, захисту інтересів її громадян, глибоких фінансових розрахунків, аналізу адміністративних та регуляторних наслідків, а головне - голосу самих киян! Тому перша реакція - це політичний проект, а не програма довгострокових реформ, що спрямована на покращення життя киян

Київ не можна порівнювати із іншими містами України хоча б тому, що за розмірами він майже удвічі більший за наступне по кількості населення місто. До того ж Київ є столицею держави, а отже його Адміністрація та Рада виконують функції та наглядають за процесами небаченими у Донецьку або Одесі. Тому аргументація про те, що у Львові, Харкові та Одесі справи пішли вгору після скасування рад, не може поширюватися на Київ. Масштаби не ті, райони потрібні для ведення щоденних справ громади, тому й існує закон про столицю.

Що принесе скасування рад у фінансовому плані? Скорочення сотень місцевих депутатів можна порівняти зі скороченням адміністративно-бюрократичного апарату невиборних райдержадміністрацій. Вже більше десяти років в Україні визрівало питання скасування місцевих адміністрацій і створення справжніх виконавчих органів місцевих рад, оскільки на місцевому рівні представництво центральної влади у такому масштабі і формі є  необов'язковим і часто шкідливим, оскільки посилює бюрократію та зарегульованість. Отже Київрада (читаю Уряд України) іде проти здорового глузду, що був опробований у десятках країн Європи, а також проти положень Європейської хартії місцевого самоврядування, яку ми підписали та маємо виконувати.

В той час як вся Європа та інші прогресивні (і не дуже) країни світу реформують державний апарат та адміністративну систему у напрямку посилення децентралізації та принципу субсидіарності, прозорості та підзвітності влади, Київська влада хоче рухатись у протилежному напрямку. Замість наближення послуг до громади вона хоча віддалити їх. Замість посилення громадського контролю вона хоче його обмежити. Довгострокові пріоритети розвитку столиці та її громади відсунуті на задній план заради короткострокових інтересів та амбіцій однієї політичної сили.

Якщо ситуація із "перенасиченням" демократично обраними органами влади у Києві дійсно існує, то починати треба із думки громади. Слід провести референдум та інтенсивні громадські обговорення більш ефективної та "економної" адміністративно-територіальної системи. І вже за результатами цього процесу міські обранці мають ініціювати зміни (якщо це виявиться потрібним).

На жаль у нас завжду все робиться навпаки. І хоча багато хто може закинути, що запропоновані зміни не несуть "негайного" характеру, реалісти розуміють, що всі ці "рухи" спровоковані осінніми виборами до місцевих рад. А у Києві партія влади має дуже слабку базу підтримки, а отже шанси на утримання влади досить прозорі.

Питання ефективності та вартості держапарату та виборних органів є важливими. Їх має вирішувати кінцевий "роботодавець" - виборці столиці. А зробивши перший крок треба зробити і другий. Запитати у киян також чи задоволені вони ефективністю Київради або Верховної Ради. А у депутатів та чиновників попросити втамувати потяг до дорогих авто та щедрих соцпакетів. Тоді знайдуться кошти і на місцеві ради.

Немає коментарів:

Дописати коментар