Тиждень аналітики: Економіка спорту та ціна видовища

З огляду на великий інтерес до ролі спортивних змагань у покращенні іміджу країни та зростанні її економіки, я вирішила присвятити цей тиждень фактам і прикладам того, як різні країни відносяться до проведення Олімпіад чи Чемпіонатів Світу та Європи. Все ж таки 2012 рік вже не за горами і тому цікаво дізнатися хто, скільки і на що витрачає у світі та яку "спадщину" окрім стадіонів може залишити в Україні Євро-2012.

Отже ми заглиблюємося у цікавий та інтригуючий світ спорту, а саме в питання організації великих спортивних заходів та їх вплив на розвиток місцевої та національної економіки і суспільства. Мене ця тема цікавить ще тому, що у порівняно недалекому минулому я декілька сезонів працювала в одному футбольному клубі над проектом "Ліга Чемпіонів" (саме тоді до речі ми вийшли до півфіналу:-)), а також допомагала іншому клубу "вживатися" в проект ЛЧ у їх найперший сезон. Тому про організаційно-спонсорсько-технічно-економічно-політичні аспекти футбольних турнірів УЕФА знаю не лише з газет та журналів. З іншого боку досвід Олімпіади у мене дуже обмежений - мені було п'ть років коли у Києві вирувало це свято. Пам'ятаю була спека, море людей на гігантському Олімпійському, ведмедик Мішка, Софія Ротару, Пепсі, голуби та паперові кепки з кільцями (свою довго берегла як сувенір).

Я не буду робити великих відкриттів, а просто зберу до купи вже існуючі факти та аналітику, в тому числі з України. Конкретно мене цікавлять такі аспекти: фінанси, робочі місця, інфраструктура, землекористування, екологія, туризм, спорт і суспільство. Отже почнемо...