9 серпня 2011 р.

Місто у вогні - Лондонський бунт

Як там у пісні - "I predict the riot". Ніфіга, ніхто його не зміг передбачити!

Три дні тому в Лондоні, дуже неочікувано для більшості його мешканців, розпочалися масові заворушення і погроми. Перша реакція поліції і громади була дещо пригальмована і за 72 години місто поступово перетворилося на поле бою. Розгромлені і підпалені десятки машин, магазинів, ресторанів, складів і банкоматів. Молодь у "худі" виносить з магазинів все що бачить і тероризує власників малого бізнесу і мешканців "центральних вулиць" лондонських районів (Лондон насправді - це велике місто маленьких містечок). Із менш благополучних районів Півночі, Півдня та Сходу бунти перекинулись на досить багаті райони західного Лондона, а також до інших міст Англії - Ліверпуля, Ноттінгема, Бірмінгема, Брістоля. Сценарій всюди один і той самий - натовп збирається, закидає вікна магазинів і машин цеглою і вогнем, виносить товар, нищить і підпалює.

Вогонь спалахнув після вбивства поліцією у центрі Лондона 29-річного чоловіка, обставини якого до сих пір незрозумілі. Відповідь поліції була не зовсім адекватною, а помножена на істерію у медіа та соціальних мережах  бунт почав множитись і ширитися.

Питання чому? Чому ніхто цього не міг передбачити? Що стоїть за протестом? Та чи протест це? Може це простий грабунок у вигляді масового флеш-мобу?

Нинішні лондонські заворушення не мають чіткої стратегії і єдиного центру прийняття рішень. Мотивація не є політичною чи ідейною, хоча більшість погромників - це молодь із дуже неблагополучних кварталів Лондона із хронічним безробіттям і бідністю. Це скоріше "зривання злості" на вулицях міста, випускання пари молодих і дуже молодих мало чим зайнятих у цьому житті людей.

Ці події показали на скільки ілюзорним може бути відчуття безпеки у великому місті. Здавалося б, Лондон, столиця світу, фінансовий і культурний центр, пуп землі! І навіть у часи кризи Лондон виходить переможцем із досить складних ситуацій. І ось за один уікенд костяк британського суспільства - малий і середній бізнес - втратив свою власність, а мешканці Лондона втратили відчуття безпеки і впевненості у тому, що поліція зможе їх захистити від цеглини чи факелу кинутого у вікно.

Люди із відчаєм звертаються до мера, Прем'єр-міністра та міністрів із закликами про захист та адекватну відповідь анархістам. Слід зазначити, що весь політ-бомонд острова терміново повернувся із відпусток і утюжить вулиці міст Англії, намагаючись заспокоїти громаду і підбадьорити поліцейських, мораль яких за остінні три доби впала нижче плінтуса. Також всі поліцейські масово відкликаються із відпусток і сьогодні на вулицях Лондона патролюють 16 тисяч боббі замість звичних 2-3...

Найбільш вражаючою стала реакція громади на погроми. Незважаючи на мій скептицизм щодо "великого суспільства" народ феноменально оперативно об'єднався проти погромників і став заповзято прибирати завали, ремонтувати розгромлені вулиці, поїти чаєм стомлених боббі. З'явився такий дуже патріотичний і надихаючий на подвиги "кризовий дух", який об'єднує людей на вулицях і у Твіттері. Так що гадаю буря скоро вщухне і місто повернеться до нормального життя. Однак шрами залишаться надовго і Лондон не скоро зможе забути цей серпень. А значить є надія, що місто і його влада зробить висновки, що вплинуть на подальші ініціативи щодо планування і розвитку Лондона, які до цього часу не спромоглися подолати жахливі диспропорції у самому серці фінансової столиці світу.

Лондон - це місто величезних контрастів. Варто пройтися по золотому Сіті, а потім звернути на депресивні вулиці Тауер Хамлетс, або після Челсі заглянути у Кройдон. Як правило контрасти це добре, однак доведені до абсурду вони мають потенціал міни уповільненої дії. Таку міну має більшість великих міст Європи та Америки. Так що нам всім є над чим замислитись...

P.S.: Фото з International Business Times

5 коментарів:

  1. Що значить фраза "ніхто не міг передбачити"? Навезли сотні тисяч мігрантів а тепер награно дивуються погромам. А арабо-негритянські погроми в іншому великому місті Парижі ви вже забули? Це передбачали всі, згадайте фразу британського прем'єр міністра про те що політика мультикультурності провалилася. От і маєте. Різні раси не можуть довго жити разом мирно , це добре відомий факт. Рано чи пізно менш розвинутіша раса почне знищувати білу расу.

    Ви не бачите і не хочете бачити головного - в світі йде повзуча расова війна. Так, сприйняття цього факту важке, воно руйнує всі раніше набуті ліберастичні стереотипи, але вам доведеться або це усвідомити або стати жертвою цієї війни.

    ВідповістиВидалити
  2. Л.Б., мені здається вашим конструктивним коментарям місце на інших ресурсах - тут у вас не буде вдячних і активних співрозмовників. Бо основна "тема" ресурсу це не раса, або нація, або міграція. Я бачу те що відбувається у світі і расова війна не входить до переліку основних глобальних трендів. Вона одначе однозначно входить до топ-трійки глобальних страшилок.

    ВідповістиВидалити
  3. На вашу вдячність я розраховую не раніше ніж через 5-10 років. Мій коментар ідеально вписується в тему цього вашого повідомлення. А те чому це повідомлення не входить до основних тем ресурсу не мене треба запитувати.

    По суті - чому на вашу думку повзуча демографічна расова війна не є основним глобальним трендом? Я не розумію вашої безпечності, заспокойте мене я буду дуже вдячним.

    ВідповістиВидалити
  4. Проблема не у расі і релігії - проблема у економічних можливостях і стандартах життя. Молодь Лондона чи Манчестера грабує магазини не тому що вони належать білим або християнам, а тому що вони належать людям, рівень доходів яких їм може тільки снитися.

    Існують "екзотичні" країни, де при аналогічній національно-релігійній картині прогрес розвитку є абсолютно відмінним від сусідів. А все тому, що уряд на певному етапі дійсно замислився над тим, що потрібно громадянам і як цього реально досягти. Тому В"єтнам так відрізняється від Бірми, Тайвань - від Філіппін, Ботсвана - від Анголи, Гана - від Кот-д"Івуар, Індія - від Пакистану.

    А перешкоджати міграції це все одно що гатити відкрите море - треба відкрити можливості глобальної економіки для країн Азії і Африки і тоді вони не захочуть мігрувати або виберуть Китай чи Індію замість Канади і Австралії.

    А пишу я про міста і регіони і їх економічні і соціальні можливості та перспективи. Фінальна сентенція посту саме на цьому і фокусується. Гарного вам вечора.

    ВідповістиВидалити
  5. Економічні можливості та стандарти життя є соціальною надбудовою над расовою основою. Це ж очевидно підтверджується елементарним аналізом фактів.

    Перешкоджати міграції можна і треба хоча б тому що вона загрожує національній ідентичності європейських націй.

    Країни Африки і більшість країн Азії ніколи не досягнуть рівня передових країн Європи, США чи Канади. Більше того - емігрувавши в Європу вони продовжують на новому місці відтворювати житят країни свого попереднього проживання, понижуючи рівень життя. Тому через 10 років ви не відрізните північ африки від півдня франції, а лондонські квартали від Гаїті.

    Бунти мігрантів тільки починаються.

    Я розумію що дискутувати про це ви не будете, але час підтвердиться мою правоту. Гарного вечора.

    ВідповістиВидалити