15 жовтня 2009 р.

Чи щастя в грошах?

Всі ми хоча б одного разу проклинали статистику за її незграбність – відсутність тих чи інших показників, їх несвоєчасність, непослідовність, або у крайньому випадку дороговизну інформації :-) Мене традиційно цікавить питання продуктивності і конкурентоспроможності економіки, особливо в розрізі регіонів або міст. Я про це писала і в Україні і у Великобританії. Відповідно постійно цікавлюся показниками, які можуть відобразити ці два явища (у Великобританії, щоб ви знали, якість статистики постійно викликає дуже гарячі дискусії, її якість постійно критикують. Головний статофіс нещодавно став незалежним від уряду органом). Зокрема, багато британських експертів сходяться на тому, що традиційні показники продуктивності регіону – як то ВВП, ВНП або навіть доходи на душу населення – не завжди правдиво відображають реальну ситуацію «благополуччя» у тій чи іншій країні або регіоні. Ми з колегами про це говорили у ряді звітів про стан економіки Північної Англії (можна прочитати тут). Єврокомісія вже витратила не один мільйон Євро на дослідження цього ж таки питання.

Французам теж не подобається стан їх статистики, а президент Ніколя Саркозі був таким незадоволеним вузьким виміром національного добробуту, що замовив групі експертів начолі із Джозефом Стігліцем та Амартія Сеном (про них сподіваюся ми ще якось поговоримо) дослідження – як покращити статистикуу Франції для точнішого виміру економічного розвитку і соціального благополуччя? Звіт можна знайти тут.

У деталі я вдаватися не буду, скажу лише, що експерти рекомендують відійти від виміру виробництва до виміру доходів і споживання в якості показника добробуту. Вони також пропонують відрізняти «сьогоднішню якість життя», та «якість стійку», яка не пропадає із часом. Є там багато інших цікавих ідей, варто почитати.

Ці роздуми змусили мене пригадати нещодавній звіт, який підготував Інститут економічних досліджень та політичних консультацій «Вплив світової економічної кризи на українську економіку: регіональний аспект». Чесно кажучи я була розчарована, бо очікувала чогось іншого. Це виявився стандартний пристойний галузевий аналіз із регіональним забарвленням – ВВП, промисловість, сільське господарство, інвестиції, торгівля, доходи, безробіття і т.д. Комплексної картини про те, яким чином регіони постраждали і головне відреагували на кризу я не знайшла. Мене цікавить питання – чи дійсно це погано для всіх і кожного втратити сьогодні певні виробничі потужності, які мабуть і так вже на ладан дихали і зі скрипом конкурували на світових ринках? Чи може вони таким чином зможуть побудувати нову структуру економіки, яка більше відповідає реаліям завтрашнього дня? Чи користуються нині регіони можливістю шумпетеріанського «творчого знищення»? Відповіді не знайшла.

Може хтось бачив якісь пристойні дослідження на цю тему?

Немає коментарів:

Дописати коментар