Криза іміджу

Ніхто не сумнівався у тому, що дорога України до Євро-2012 буде важкою, однак мало хто сподівався на такий "ідеальний шторм" лише за декілька тижнів до початку спортивного свята. Рік-два тому я писала про перспективи впливу організації футбольного турніру на місцеву економіку, а також про роль іміджу для привернення уваги до події. Однак як виявилося дискусії про місцеву економіку нікого не цікавлять, а іміджем займаються лише поверхнево, на рівні логотипів і телероликів. Тобто повністю ігнорують соціально-економічне, культурне і політичне наповнення територіального іміджу. А дарма, бо як раз це і виявилося найважливішим.

Більшість організаційних проблем Євро так-сяк були вирішені - або частково, або за рахунок величезних державних інвестицій (половина яких осіла у кишенях мега-прорабів), або ж вони були гарно "замальовані" а-ля Потьомкін. Однак з'явилися нові і потенційно більш небезпечні проблеми для іміджу країни.

Бути організатором великого міжнародного турніру означає не лише мати відполіровані аеропорти, бездоганні дороги, швидкі потяги і сучасні стадіони. Це добровільна згода на те, щоб твою країну і твої міста розглядали під мікроскопом. І тому просто смішно обурюватися, коли нині у західній пресі з'являються негативні статті про Україну (треба радіти і позитивним до речі), незважаючи на ступінь їх об'єктивності. Це робота журналістів - шукати історії для своїх сюжетів. І не їх проблеми, що більшість наших сюжетів такі негативні...

Навіть ті вболівальники, які фізично не присутні на змаганні, хочуть знати що то за країна і що це за люди, які приймають футбольне свято. Звідси вам і увага до проблем бездомних псів, оголених жінок, безпеки на дорогах, неіснуючих гуртожитків/готелів по космічних цінах, корумпованих гаїшників, недолугих митників, незнання іноземних мов, відсутність розкладів потягів, дороговказів і т.д. і т.п.

Потім до цього коктейлю нашими підприємливими господарями готелів та напівготельчиків було додано "спекулятивну" нотку. Ціни хостелів "мінус"-економ класу зашкалюють і іноді їх можна порівняти із відпочинком у Hayat чи Hilton у центрі європейських столиць. Жадібність ніколи не доводить до добра. А наші Бендери від готельного сектору (деякі з яких до речі мають непогані податкові канікули) просто продемонстрували свою "довіру" до туристичної привабливості України. Їх ціни відображають брак надії на те, що хтось колись захоче приїхати до їх готелю після євротурніру, тому треба по максимуму стригти купони сьогодні і зараз. Як казав Карцев: "Бери дура - завтра не будет".

Однак мало хто зможе переплюнути наших політиків і можновладців по рівню некомпетентності та недалекоглядності. Саме вони додали цю саму "вишеньку" до коктейлю Молотова. Репресивні гонки по відношенню до опозиційних лідерів за останній рік досягли апогею і внутрішня політика стала центром уваги світових лідерів. Як у часи Кучми сьогодні Україна передусім асоціюється із опозицією в тюрмах, відсутністю свободи слова, клептоманами та брехунами при владі. Наш президент наївно (???) вірив, що цих "безхребетних" європейських лідерів, які живуть у звичайних будинках в центрі міста (Німеччина), їздять на велосипедах (Нідерланди), літають звичайними рейсовими літаками (Фінляндія) та мають охорону в десятки разів менше ніж він (обирайте будь-яку країну ЄС) можна до безкінечності водити за ніс і годувати "маньяна" при будь-якій згадці про демократичні реформи. І коли ці європейці нарешті розправили спини, а деякі випустили голки, вони зарепетували про епоху холодної війни та упередженість. На мою думку це фігова відмазка...

Проблема не в європейцях, а в українцях - виборцях, які привели до влади людей без інтеллекту, стратегічного бачення та віри у краще майбутнє для країни та її людей. Проблема у так званій еліті, яка як і господарі готелів  живе лише сьогодняшнім днем, без думки про майбутнє.

Незважаючи на лавину негативної інформації у світових медіа про Україну, у більшості випадків виправданої, у нас все ще є шанс "включити Україну" для любителів футболу, які все ж таки приїдуть на Євро. Останній кордон і остання надія - це наші люди. Від їх відкритості, порядності та гостинності залежить кінцевий результат і фінальна оцінка події. Всі інші карти, на жаль, не на нашу користь...

І наприкінці про зовсім "непомічений" аспект Євро-2012 - його імідж серед самих українців. П'ять років тому нам обіцяли море приватних інвестицій, нову і сяючу інфраструктуру, яка десятиліттями служитиме містам-господарям, наплив туристів і мільярди для вітчизняної економіки. Однак кияни та жителі інших міст на собі відчули в основному негативні наслідки - вирубку парків, тотально перериті міста, закриті вулиці, зміну маршрутів транспорту, авантюри із таксі, зростання цін та ін.

Приватні інвестори так і не з'явилися, бюджет будівництва мегаспоруд був роздутий у рази і за все це ми платимо зі своїх податкових кишень. Довгострокове КПД від побудованої інфраструктури не завжди однозначне. І судячи з усього натовп туристів буде меншим ніж очікувалося, а завдяки браку інфраструктури та "привабливим" чартерним пакетам грошей місцевій економіці Харкова чи Донецька дістанеться дуже мало (Львів та Київ мають трохи більше шансів на доходи). Аналіз економічних витрат та вигід проведення Євро ще попереду. Однак прогнозую досить невтішні висновки, які повинні бути широко розрекламовані. Для того щоб зупинити нинішню авантюрну владу України від нового прожекту - зимової олімпіади в Карпатах.  

Пости по темі:
1. Імідж як двигун розвитку території - дійсне чи бажане?
2. Великий спорт і місто - який спадок? 
3. Свято спорту - ціна питання