28 квітня 2010 р.

ВЕЗ в Україні - перевантаження

І ось знову ми повертаємось у нещодавнє минуле, коли ВЕЗи ТПРи не давали спокою держслужбовцям і експертам - бути чи не бути, привабливо чи згубно, прогресивно чи регресивно... Відповіді не були однозначними а ні у 2005, коли їх відмінили, а ні сьогодні.

Хочу зазначити, що я особисто не є прихильником цього підходу і вважаю, що надання територіальних преференцій шкодить загальнонаціональній конкуренції, оскільки ставить у невигідне становище "сусідів" і потенційно підриває основу благополуччя "непріоритетних" територій. Більш того, мені здається, що аргументи на користь ВЕЗів базуються на застарілій парадигмі економічного розвитку, коли податкові преференції дійсно були вирішальними в інвестиційних рішеннях. Нині пріоритетними факторами є якість людського потенціалу, наявна інфраструктура, науково-технічний потенціал, близькість споживачів (якщо не фізична, то "транспортна", через зручні хаби), "щільність" конкурентої зони та ін. І загалом, вступ України до СОТ значно ускладнює перспективи запровадження ВЕЗів без застосування штрафних санкцій.

Багаторічний досвід функціонування в Україні 11-ти Вільних Економічних Зон і 9-ти Територій Пріоритетного Розвитку за рідким виключенням не принесли чуттєвих інвестиційних та економічних вигод зазначеним територіям. Варто згадати, що більш ніж чверть території України була "пріоритетною" і ТПР поширювали свій режим аж на 6 цілих областей України. Серед них були Луганська, Чернігівська та Закарпатська, які і нині не можуть похвалитися великими обсягами інвестицій та високим рівнем конкурентності місцевих послуг та товарів.

Тому дискусіям, що відродилися із новим запалом, зокрема свіжий диспут організований Фондом Ефективного Управління, слід не лише дивитися у майбутнє, аналізувати конкретні вигоди від ВЕЗів та формулювати чіткі стратегії, але й перелистати сторінки не такого й вже далекого минулого і порахувати відносну користь селективної територіальної підтримки.

Можливо режими ВЕЗ ефективно працюють в Китаї та Арабських Еміратах. Але треба чітко розуміти різницю у викликах, що стоять перед Україною та цими країнами. Нещодавня передвиборча кампанія і нинішні дії уряду демонструють наявність глибоких структурних проблем у сфері оподаткування, конкуренції, прав власності, судової системи, валютного регулювання та ін. На мою думку, на жаль, створення ВЕЗів у таких умовах не лише не полегшить ситуацію у "точках зростання", а лише ускладнить їх ще більше. Для дійсно чуттєвих позитивних змін треба покращити загальнонаціональні макроекономічні, фіскальні, законодавчі та інші важелі і надати місцевим та регіональним органам влади більшу свободу дій у виборі механізмів залучення інвестицій та покращення бізнес-клімату.

Окрім того, двічі в одну річку...

Немає коментарів:

Дописати коментар