11 грудня 2009 р.

Децентралізація довіри

У жовтні Price Waterhouse Coopers разом із моїм колишнім роботодавцем лондонським Інститутом досліджень публічної політики ippr опублікували результати інтерактивного дослідження «Хто відповідальний? Виклики передачі влади у централізованій державі». Цікавий документ і головне дуже доречний для України, яка, так само як і Англія, має дуже централізовану систему врядування.

У Великобританії, де вже протягом десятиліття триває повномасштабна деволюція – передача повноважень від центрального уряду в Лондоні автономним урядам Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії – залишився великий «централізований острів», Англія. Тут навіть існує таке саркастичне кліше, яке офіційно використовується лише у минулому часі і у критичному тоні, але на практиці продовжує існувати і дотепер: «Люди в Уайтхолі (Whitehall) знають краще» (або для українських реалій «вони на Банковій/Грушевського знають краще»).

Так ось, в Англії за будь-яке питання, яким би дрібним воно не здалося, у першу чергу відповідають міністри центрального уряду (які одночасно є членами урядової фракції у парламенті і представляють інтереси свого одномандатного округу у Палаті Общин). Вже багато десятиліть точиться дискусія щодо надання більших повноважень місцевим органам самоврядування, однак незважаючи на деякі позитивні кроки вони залишаються дуже залежними від рішень і фінансування із центрального бюджету.

Проблему можна пояснити існуванням певного замкнутого кола: по-перше центральний уряд, громадськість і засоби масової інформації не довіряють органам місцевого самоврядування і не вважають їх достатньо кваліфікованими для професійного управління територією; по-друге місцеве самоврядування дійсно не має достатньої спроможності та кваліфікацій саме по тій причині, що центральний уряд не поспішає передавати повноваження вниз; і по-третє цей непоспіх напряму корелюється із громадською думкою, яка перш за все покладає відповідальність за ведення справ на центральний, а не місцевий рівень влади. Тому у разі виникнення будь-якої проблеми, навіть у сфері яка була "децентралізована", громадськість у першу чергу звинуватить конкретного міністра, а не голову місцевої ради. Бо так зрозуміліше і простіше - підзвітність і прозорість найбільше розвинені на центральному рівні і людям легше зрозуміти хто і що робить і відповідно хто і за що відповідає. Невдалі спроби децентралізації повноважень перш за все пов'язують із неможливістю змінити публічну думку і створити прозорі механізми контролю і підзвітності на регіональному або місцевому рівні.

Це досить короткий опис проблеми, а певні конкретні рішення представлені у звіті, який я рекомендую почитати, особливо враховуючи його невеликий обсяг, 22 сторінки. Головна ідея полягає у тому, що це замкнуте коло можно перервати і громадську думку щодо підзвітності можна змінити, Слід розробити і реалізавати чітку інформаційну компанію щодо передачі повноважень, слід дотримуватися затверджених планів, робити конкретні кроки по передачі реальних повноважень органам влади на місцях, які повинні мати чіткі механізми контролю і підзвітності. І тоді поступово з'явиться довіра громадськості і ЗМІ до місцевих органів самоврядування.

Немає коментарів:

Дописати коментар